Тема: Хто ма замір ся женити або лекция з лемківской ґеоґрафіі
Хто ма замір ся женити або лекция з лемківской ґеоґрафіі
(смотте на мапу)
Хто ма замір ся женити,
Най не чекат до осени –
Але най ся пообзерат,
Най ся шумні поприберат
І най дораз ся оженит.
Бо хто сой жычыт доброй ґаздыні,
Най сой выберерат жену зо Ждыні.
А хто зас любит молоды дівкы,
Тот най перейде, аж до Ванівкы,
Там сут дівчата „очень хорошы”,
Але не мают ґрунту, ни гроши...
Як лем богаты, хоц стары вдівці,
Можут сой найти жену в Ванівці.
Але як іщы молодий вдовец,
То най ся удаст до Костаровец
Там сой выбере – хоц кус і брыдку.
Але достане дуже „маітку”.
А хто бы хотіл доброй співачкы,
То най ся звідат – де до Мухначкы,
Де до Тылича, або до Гуты –
Там сут дівчата што знают нуты.
А ішы тото потихы повім –
Же часом найде жену в Лабові.
Лем до Угрина ніт чого іти,
Бо там дівчата не мают діти...
А котрий любит барз чорны очка,
То най ся удаст лем до Вислочка.
Хто собі жычыт зас парадницю,
То най посмотрит лем на Креницю.
А хто заіде аж до Завадкы,
То певно найде дівчата гладкы.
А хто уж нияк не найде пары,
То най ся звідат де сут Брунары,
Бо там на тисяч пятсто народа
Єдна тисяча женского рода.
Ай в Вороблику, Шклярах, Кролику,
В Ізбах, Ропици, в Чырній, Ріпнику
Лемківскых дівчат мате без лiку.
Темпереаменту лем тра до того
І кус одвагы, і силы в ногах!
Але річ перша – то сут дуляры,
Най о тым знают млады і стары.
Женити ся можут навет дурні,
Ци то в Репеді, ци то в Остурні.
Най собі каждий мапу розложыт
І най поглядат де котре село.
Найде сой жену яку сам схоче
І буде ся му до смерти вело.
Іван Русенко
Ганчова – великє село положене в долині рікы Ропа. Село заложене в половині XV столітя, перша інформация про село походит з 1480 рока. Першы дрібниці дают допєро документы з першой половины XVІ столітя. В 1596 році Павел Ґладыш упосажат ганчівскє попівство, хоц в паперях неє спомину про церков. В 1581 році властительом села был Адам Бжезіньскі. З того тіж рока походит поборовий реєстр, в котрым зас неє спомину про церков. Першым потверджыньом істнуваня церкви в Ганчові є фраґмент деревяной таблиці з 1644 рока, найденой в часі ремонту в половині XX столітя. В1680 році село належако до Яна Зборовского, в 1779 році до родины Потоцкых, а десят років пізнійше властительом остал Ян Рудніцкі. В 1771 році в селі мешкало 95 родин. В Ганчові уж на початку девятнадцетого столітя істнувала школа, што потверджат документ з 1813 рока, в котрым написано, же школа была забрана през возбрану ріку. Школа в Ганчові была узнана през грекокатолицку Консисторию в Перемышли, за найліпше в Горах ведену школу, што 11 жолтна 1826 рока остало потверджене през губернію. Товдышній парох Іоан Креницкій стремил до выбудуваня школы, котру поставено в 1828 році, на жаль 15 лютого 1848 рока школа ся спалила, скоро єй одбудувано, але не была уж она так велика. В 1881 r. з ініциятивы о. Обушкєвича поставено нову школу. О. Обушкєвич поміг тіж мешканцям в 1872 році одкупити од дідича Адама Роґовского лісы, што в пізнійшых економічні тяжкых часах барз ім помагало. В 1871 році за пароха Михала Копыстянского выбудувано нову красну церков (правдоподібні на фундаментах попередньой). В 1909 році діял уж в селі склеп, а од 1905 Братство Терезвости. Перед першом світовом войном функцийонувала в селі чытальня ім. Качковского, котру в часі вoйны Австриякы заперли. На початку XX столітя вельох мешканців Ганчовы выіхало до Гамерикы, заробены гын грошы дозволили на докупліня ґрунтів і помогло то пережыти економічну кризу. Од 1927 рока в селі зас зачала діяти чытальня, а в 1930 Театральний Кружок. За списом з 1936 рока в Ганчові было 1254 грекокатоликів, 13 римокатоликів і 22 Жыдів. В 1941 році арештувано вшыткых учытели, выпущено іх по парох місяцях і приділено до інчых шкіл. До Ганчови вернули лем Вислоцкій. В 1943 році на основі доносу арештувано учытели Александру і Мирослава Вислоцкых і кравця Миколая Дуркота, згынули они мученическом смертю – розшарпаны през псы. В 1946 році 15 родин выселено до Совіцкого Союза, а тых, котры ся лишыли два рокы пізнійше выселено на захід. В 1956 році част родин вернула, зачали ся они старати о одобраня церкви, котру перезначено до розобраня, два рокы пізнійше переказано єй православній парохіі.
Задачы:
I. Пречытай верш Івана Русенкы і выбер з него назвы лемківскых сел, найд іх на мапі.
II. З мапы выбер два лемківскы села (нп. тоты, з котрых походили твоі предкы або тоты, котры найбарже любиш) і коротко іх опиш, вышлий описи до провіріня.
III. Спрібуй одповісти, з якых сел сут тоты знимкы. Одповіди вышлий до провіріня.
(Част знимок [13–15] авторства Б. Вадаса походит зо стороны www.beskid-niski.pl).
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
