Тема: Село Ганчова. Памятна книжка. Головны части речынь
Будова села Ганчовa і жытя єй жытелів
Ганчова село єст подолгаста по своій формі. В середині села єст церков і школа. Домы будувано переважно долшом стіном до дорогы, котра тягне ся пілнічном страном понад село. В домах шырокы постелі на высокых ногах, вздолж стіны – лавкы, стіл і жырдка на вішаня лахів. На полицях цілий ряд чыстых горців. Стайня на худобу звычайні была получена з мешкальным домом, а шпіхлір або сипанец осібно. През тыжден была неустанна робота. Але коли пришла неділя, то вшыткы святочні облечены ідут до той прекрасной церкви на Службу Божу. Ґаздове з великом повагом, а ґаздыні кус змучены, бо вшыткых треба накормити, а себе і діти прибрати.
В тых часах, коли іщы не было влияня міста на село, ґазда облікал ся в долгу чугу або коротку гуньку. Чуганя з великым колніром і тороками то был обовязковий стрій до шлюбу. І чуга і гуня роблены з власного сукна дома і збитого в фолюши Венжыка в Устю Рускым. Як я пришла до Ганчовы в 1915 року, гуньок было дост, але чуг барз мало, носили іщы старий Вандзиляк (Стесінка) і Мерена. Шкода, што то загынуло.
Ґаздын я і дівчата, окрем фарбанок укладаных як гармонія, носили прекрасны тибетовы кабаты, червены, зелены, а старшы жены чорны з квіточками. Материял был першого ґатунку, купуваний переважно в Бардийові. Стрій украшало опліча, ґорсет, запаска. Ганчовянкы носили дрібны кораликы.
(…)
Положыня села
Ганчова лежыт на ріці Ропі, притоці Вислока, што впадат в Вислу. На тій Ропі, окрем Ганчовы, лежат села Бліхнарка, Высова, Устя Рускє, Климківка, Лося, Ропа і місто Ґорлиці. Сама назва Ропа і Ріпкы вказуют на тото, што околиця богата в нефт.
В період австрийского і польского режіма Ганчова входила в склад ґорлицкого повіту. В склад того повіту она входит і днеска. (...) Сусідніма селами Ганчови являт ся Ріпкы, Білична, Высова, Реґєтів, Шквіртне, Квятонь, Устя Рускє, Чорна, Баниця і Ізбы. Ганчову окружают Бескыды з такыма верхами як: Козє Ребро, з Яворинком (853 м), Марковец (644 м), Кычерка (628 м), Ковалів Ліс (777 м), Бордийов Верх (755 м), Ділец з Надільцом і Подільцом (721 м) і Высокій Ліс(750 м). (...)
Ґрунта ганчiвскы лем в самій долині під назвом „Хазы” родят жыто, оркіш, ярец, овес, буракы і карпелі, горох, фізолу і компері. На полянах окруженых сосновым, буковым і ялицьовым лісом, пасут ся стада овец і рогатого скота. (...)
Село положене по обох берегах рікы. Мосту над ріком не было. Возы переізджали через єй плыткє корыто. Пішеходы переходили з єдного берега на другій по лаві. (...)
Через Ганчову переходит пут на полудне, на Пряшівщыну і Словациію. Почта находит ся в Устю Рускым, шист кільометрів од села, а 32 кільометры од Ганчовы Ґорлиці, де містят ся повітове староство, суд, ґімназия, телеґраф, желізнодорожна стация.
Речыня
З увагы на ґраматычну форму просты речыня ділят ся ня єдно- і двоскладовы, є то залежне од того кілко єст в ним головных членів. В двоскладовым речыню сут два головны члены: підмет і присудок.
Підметом называме головний член речыня выражений назывником в назывяючым одмінку.
Присудком называме головний член речыня сконфіґуруваний в формі з підметом.
Катерина іде.
Катерина – підмет, іде – присудок.
Підмет перважні означат субєкт – предмет мысли, а присудок выражат предыкат – то, што повідаме о субєкті.
Підметом може быти:
– назывник в называючым одмінку: Зофка несе відро.
– пару прирядных назывників – громадний підмет: Хлопці і дівчата ідут на танці.
– получыня назывника в называючым одмінку і назывника в творячым одмінку з приназывником: Отец зо сыном іхают до ліса.
– субстантывізуваний придавник: Сытий не зрозуміє голодного.
– чысловник з назывником: На краю села роснут два дубы.
– місценазывник: Она принесла тото тісто.
– субстантывізуваний чысловник: Двох ся гев лишыт.
– інфінітив: Купати ся єст приємні.
– ріжны цитуваны выражыня: „A” єст першом буквом в азбуці.
Задачы:
I. Прочытай поданий горі текст.
II. Выбер з него просты речыня.
III. З поданых речынь выбер підмет і присудок:
1. Барз любил Миколайцьо жарты.
2. Ідте во трьох.
3. Куріня шкодит на ключы.
4. Уці, телята і коровы пасли ся під лісом.
5. Вчера был в нас Ваньо з нареченом.
6. Три серны пасут ся на луці.
7. Великій гев не влізе.
8. Він тому винен.
Одповіди до задач з лекций 100 i 101:
Треба нам школы
Ваньо Березина –
Наш Лемко – повідат,
Што світ, то єст школа,
А учытель – біда!
Я зас на то повім,
Березино, друже,
Же той „бідной школы”
Маме уж за дуже!
Преця тота біда
Долшый час нас учыт
І свойом науком
Мало не замучыт!
Хоц нас долго вчыла –
Все сме самы такы,
Як і пред віками –
Руснакы бідакы...
*
Рускы школы нам потрібны
В нашым рідным краю –
Маме мы способных люди,
Най нас научают.
Біда лем нас все учыла
Робити як волів –
Боже хран од той наукы
І од такой школы!
Мы хочеме працувати,
Але лем на себе!
Най і Лемко уж раз преця,
На верх ся выгребе!
Не будеме завсе темны
І мусиме мати школы,
Бо нам нашы суверены
На головах тешут колы.
Іван Русенко
Приметы ученика:
актывний – аktywny
уважний – spostrzegawczy
совістний – sumienny
барз добрий – bardzo dobry
надстандартний – nadprzeciętny
міцний – mocny
старанний – staranny
пильний – pilny
здатний, здільний – zdolny
талантливий – utalentowany
мало здатний – niezdolny
пасивний – nie aktywny
слабий – słаby
планний – kiepski
трудний – trudny
школа/ шкільний будынок – szkoła, budynek szkoły
шкільна сін, коритар – korytarz szkolny
ґабінет директора – gabinet dyrektora
учытельскій покій – pokój nauczycielski
кляса – klasa
ґімнастычна саля – sala gimnastyczna
шкільна бібліотека – biblioteka szkolna
шатня – szatnia
тоалета, выходок – toaleta
шкільний подворец – dziedziniec szkoły
ідальня – stołówka
боіско – boisko
лавка – ławka
таблиця – tablica
рянда – ścierka
губка – gąbka
крейда – kreda
шкільны приборы – przybory szkolne
наплечник – plecak
олувок – ołówek
перо – pióro
долгопис – długopis
атрамент/ чорнило/ тинта – atrament
підручник – podręcznik
зошыт в клітку – zeszyt w kratkę
нотовий зошыт – zeszyt do nut
ленійковий зошыт – zeszyt w linię
підручник до лемківского языка – podręcznik do języka łemkowskiego
зошыт/ задачник – zeszyt ćwiczeń
атляс – atlas
мапа – mapa
словник – słownik
зборник задач – zbiór zadań
рысунковий блок – blok rysunkowy
крейдкы – kredki
писакы – pisaki
фарбы – farby
акварельовы фарбы – akwarelki
плякатовы фарбы – plakatówki
пендзлик – pędzelek
клий – klej
ґумка – gumka
плястеліна – plastelina
перник – piórnik
трикутник – ekierka
ленійка – linijka
кутомір – kątomierz
циркуль – cyrkiel
лекция – lekcja
дзвонок – dzwonek
павза/ перерва – przerwa
перша лекция – pierwsza lekcja
остатня лекция – ostatnia lekcja
перед лекцийом – przed lekcją
по лекциі – po lekcji
провіріня лекциі – sprawdzenie lekcji
повторіня материялу – powtórzenie materiału
днешня лекция – dzisiejsza lekcja
поданя нового материялу – podanie nowego materiału
звідувати ся – pytać się
звідувати про штоси – pytać o coś
звідувати з чогоси – pytać z czegoś
звідувати на оціну – pytać na ocenę
вытягувати руку – podnosić rękę
навчыти ся лекцию – nauczyć się lekcji
одповідати на звіданя – odpowiadać na pytania
одповідати з істориі/ лемківского языка – odpowiadać z historii, łemkowskiego języka
одповідати без заіканя – odpowiadać bez zająknięcia
одповідати не на тему – odpowiadać nie na temat
одповідати не думаючы – odpowiadać bez namysłu
не знати што одповісти – nie znać odpowiedzi
чытати – czytać
чытати хором – czytać chórem
блуд/ хыба – błąd
чытати тихо – czytać po cichu
чытати голосно – czytać na głos
рецитувати/ деклямувати вершы – recytować wiersze
писати – pisać
підповідати – podpowiadać
одзерачка – ściągа
клясова праца – klasówka
дыктанд – dyktando
контрольна задача – kontrolne zadanie
тема лекциі – temat lekcji
оціна – ocena
шестка, цілюючий – szóstka, celujący
пятка, барз добрий – piątka, bardzo dobry
чвірка, добрий – czwórka, dobry
трійка, достаточний – trójka, dostateczny
двійка, допущаючий – dwójka, dopuszczający
єдинка, недостаточний – jedynka, niedostateczny
Предметы:
лемківскій язык – język łemkowski
польскій язык – język polski
англицкій язык – język angielski
німецкій язык – język niemiecki
французкій язык – język francuski
математыка – matematyka
істория – historia
фізыка – fizyka
хімія – chemia
музыка – muzyka
плястыка – plastyka
техніка – technika
фізкультура – wychowanie fizyczne
природа – przyroda
біолоґія – biologia
ґеоґрафія – geografia
давно, вечером, твердо, легко, завзято, тихо, покірні, терпеливо, спокійні
1. Постав тоту лавку гын.
2. Чом ты все влечеш ся зо заду.
3. Семан не міг ниґде найти книжкы.
4. Оринка сміло підышла до пса.
5. Все бесідую, же як ся іде даде враз, то чловек одраз смільше ся чує.
6. Настка уж добрі бесідує по лемківскы.
7. Влони были сме на вакациях во Франциі.
8. Люблю осіню ходити по лісі.
9. Ниґде не нашол єм того папіря.
10. Не переберай так тых яблок, бер запоряд.
11. Видит ся мі, же Михал є дома.
12. Коли ішол єм лісом нашол єм сокыру.
13. Я хыбаль не вытримам з горяча.