Тема: Хыжа. Млин над Мостишом

Трудно уж днеска трафити до джерел того старого лемківского млина, котрий іщы до половины 1947 року стоял міцно над ріком Мостишом і робил услугу околичным ґаздам. Трудно уж днеска повісти, в котрым році был побудуваний і як майстрове пустили його в рух.

Іщы в нещестну для Лемків яр, його великє колесо крутило ся цілыма днями, лем в неділі і свята одпочывало нерухомо. Але і тото не цілком так, бо в горячы недільны пополудня прилітували ту маленькы діти, жебы ся похляпати ярковом водом і поколысати на колесі. На тот час была то солідна забудова, зведена з грубых ялицьовых тесаных кльоців, прикрытых ґонтами. Денеде на старым сірым дасі біліли новы латкы, вставлены в такы місця, де протікало. Был то доразний ремонт, бо в боіску стояло шистдесят кіп новых ґонтів поскладаных гарді в клітках. Під стріхом стодолы сушыли ся три колоды ялицьовых дощок, призначеных на тоту саму ціль.

Кожде слідуюче поколіня ґаздів было свідоме того, же за свого ґаздуваня повинно хоц три раз одновити дах над свойом головом – товды зрубы будут стояти віками. Забудова млина мала форму буквы „П” з великым подвірцьом посередині і з выгідным заіздом од дорогы. Мешканя, або загально звана „хыжа” была поділена на такы части: хыжа (кухня), комора, сіни, комірка, іздебка (світлиця) і куната. Стодола котра стояла по другій стороні подвірця, мала зас: причілок, пелевню, боіско, стайню, возовню (часто была тіж дровутня доставлена до щыту). Обі тоты будовы лучыл од заходу млин і творил єден господарчо – промысловий корпус. Од стороны річкы до млина был прокопаний ярок (рів), в котрым были вставлены дві деревяны шлюзы. При іх помочы млинар реґулювал стан воды і працу млина. Ярок перелітувал просто през пару садків млинарскых сусідів, котры мали з него тоту выгоду, же не мусіли копати студні, бо ходили по воду до Мостишы.

Добром приметом млина было і тото, же стоял близко скрыжуваня двох „цисарок”, котры з пілночы і заходу в двох напрямах провадили „на Венґры”. Втовды на Лемковині, праві же в каждій хыжи был ручний млинец, а в меджевоєнний час денекотры ґаздове пристосували іх до кінных кєратів. А коли ходило о ліпшу муку, так званий  „пытель”, то домовым способом не дало ся єй зробити і треба было корыстати з ліпшой технікы. Правдивий ренесанс пережыл тот млин, як окупацийны власти поконфіскували, або побльомбували вшыткы млинці, а ґаздам дали т.зв. „мелькарты”, якы гонорувал згаданий млин.

Тот млин містил ся в найважнійшым пункті села, бо зараз лем през дорогу, стояла велика Моськова корчма з розмаітым інчым крамом. Был то тот сам Мосько, котрого в 1914 році царскы козакы звязали за пейсы разом з його братом Іцком і змусили іх скакати през млинарів ярок. По тым „жарті” Моськови остала памятка на ціле жытя – біла плямка медже чорным волосьом, коло лівого уха.

По правій стороні закрута стояла державна почта з єдным етатом, в котрій урядувал наш Лемко, Ваньо. Был то його власний дім, як на тоты часы, барз гардий з двома ґанками. Зараз пред мостом, на так званых „Камінцях”, стояла так само гарда хыжа Циґана Кузьмы, котрому на околицю не было рівных в ковальскій штуці. В першу світову Війну Кузьму тяжко поранило на талияньскім фронті і прото мал кус коротшу єдну ногу, але тото не так дуже перешкаджало йому в роботі. Як інваліда воєнний, брал невельку пенсию і дораблял не лем молотком, але і смыком на лемківскых весілях. То він перший в селі купил собі в 1934 році велике радийо на голосник.

В селі, крім загалных обєктів, была велика мурувана початкова школа, так само муруваний громадскій дім, в котрым был триєр до чыщыня сівного зерна, находило ся там тіж пожарне знарядя. Были в селі тіж два тартакы паровий і водний), кооператыва, оліярня і до 1930 року лем єдна красна мурувана церков. Потім поставлено ту другу, меншу, деревяну. Од початку тридцетых років істнувал рівнож мужскій монастыр отців Студитів.

Але вернийме до млина, котрий може не так інтересний, як його млинар – Ілько. Як вшыткы іншы млины на Лемковині, так і Ільків, не мал доброй оцінкы медже людми, бо все штоси нечысте діяло ся в ним. Проходячы в ночи коло того млина, робило ся вам якоси терпко на тілі і жебы опанувати старх, треба было хоц три раз ся перекстити. Не все в пору співали ту когуты, якоси страшно гукали совы, або пред самым носом миґнули шкарадны мышпергачы. Як часом нічном годином дахто переізджал тади фурманком, то коні, здавало ся, без жадной причыны стрігли ухами і зловіщо форкали. Якбы не дай Боже, в тот час урвали ся вам ліци або вылетіли з рук, то коні понесли просто в парию. Страшыло в тоты часы не лем коло млина, але і коло Казковой грушкы (давно повісил ся на ній якісий пияк), як і на граници села, коло покутного креста. Ма ся розуміти, же вшыткому винны  были небіщыкы, котры за свого жытя не жылии згідно з законом Божым і по смерти робили розмаіти пакости добрым людям. В тым припадку і млинаре належали до ошустів за несправедливо поберану мірку. (...)

будівельна лексика:

балькон

псяча буда

цегла

цимент

дах

дощка

драбина

дерево

двері

електрика

фундамент

ґанок, веранда

цьвак

клямка

комин

пец, коминок

выгляд, вікно, облак

перше плянтро, перша кондиґнация

пец, шпаргет

підлога, дылі

комірка

повала

шыба

камін

балі

зрубы

клеписко

стіна

ґонты

стріха

бляха

дахівка

комірка

світлиця

сіни/ сін

під

півниця

лазничка

тоалета

траґарі

тынкувани стіны

білены стіны

фарбы

будинок

хыжа

сыпанец

шпіклир

стайня

стодола

боіско

куча

ґанок

Задачы:

I. Прочытай поданий горі текст, выбер з него односячы ся до хыжы слова.

II. Розвяж крижівку:

1.            _ _ _ _ _ _ _ 
2.         _ _ _ _ 
3.            _ _ _
4.         _ _ _ _ _ _ _ _ _
5._ _ _ _ _ _ _
6.         _ _ _ _ _
7.         _ _ _ _ _ _ 
8._ _ _ _ _ _ _ _

1.     Почта, суд, хыжа то...

2.     Місце, де мешкают пацята.

3.     Вкрыват хыжу.

4.     На ним вшытко ся сперат.

5.     Выпаляна з глины до вкрываня даху.

6.     Прибудівка з переду хыжы.

7.     Дах зо соломы.

8.     Підлога з убитой землі.