Тема: Різдво Христове
Записал Уйко Мурянка
Чом тото роблят?
– Коли уж надыйде тот вечер? – бесідувал сам до себе Павльо в велийний ден.
Рано пішол з хыжи наще, а і до школы не взял сой меринді. Знал, же в тот ден постят дідо і баба, няньо і мама. А він што – з інчой глины ліплений?!
Так постановил і хоц му мама мериндю давали – не взял.
Тяжкій был ден, долгій – як бы ся сім дни до купы зышло. Але минул, але перешол. Сідают уж до велийного стола. Пахне сіно, аж ся в голові завертат, ярит ся свічка проятым промінчыком. На талірчыку чеснок – здає ся – ріжкы підносит, сам хоче іти до Павля.
– Гварте уж, няню, молитву – повідат нетерплячо, просит, благат очами.
І уж ся діждал. Йой як смакуе велийний чеснок, хыбаль ничого ліпшого неє на світі. Як пахне кєселичка, як ся гладко іст.
– Мамо, я бобальку цілу нараз ґылтну.
Дают мама страву за стравом. Уж ся зачынат кісно робити під поясом, а ту треба істи – так, як за дня постити. Треба і уж – неє рады!
...Коли співали Рождество уж ся Паульови очы скліпкували, а коли заснул глубоко, гладкым сном – зас виділ як мама несут до стола старву за стравом, як няньо з каждой одкладают до шафлика по три лыжкы, і при тым все гварят „для быдляток, для ягняток”. Нияк лем не міг во сні зрозуміти – чом тото роблят, кєд они, ту в місті, не мают ани быдляток, ани ягняток.
Чом то...
(на мотывах верша Є. Керна)
Кєд ся яличка прибере -
Лісова красна пані,
Кєд мама ждут уж з Вечерьом,
По сіно ідут няньо,
Товды радости не сховаш,
На каждым чуєш кроку...
Чом то Рождество Христове,
Лем єден раз до рока.
Кєд розстелена полонніст
Запахне жывым польом,
Кєд няньо голову склонят,
Свіча заблисне на стилі.
Здути тя штоси готове,
Рознести гет, невроком...
Чом то Рождество Христове,
Лем єден раз до рока.
А кєд уж руку протягнеш
По перший зубчык чеснку,
Кєд покін роду сой збагнеш
Велеикій, святий, небесний,
Уж товды неє моровых,
І загмлит слеза око...
Чом то Рождество Христове,
Лем єден раз до рока.
Байка о златых перцях
Коли Христос ся народил, така стала ся пригода:
Поспішала Матір Божа перед помстом злом Ірода, з Ісусом маленькым, з Йосифом старенькым.
Поспішали облазами, лісовыма стежечками. І в голоді, і в холоді, в темны ночы, в світ за очы.
Ішли оны од свитаня, без пожывы, без сніданя, при них поле сіре, голе, ани хыжкы край дорожікы, ни людины, ни звірины.
Аж на стрічу ім – пташата, білы, чысты голубята: крылцятами замахали, і жалібно загурчали:
„Ой, поспішай, Божа Мати, спіш ся спіш, Ісусе милий, жебы Іродовы воі в степі вас не догонили!
Мы таємну стежкы знаме, поведеме выгонами, в темну нічку, ясным раном, аж до рікы, до Йордану.”
Цілу нічку вандрували, за Йорданом повідали:
„Тепер здравы оставайте і боязны уж не майте, бо погоня ся змучыла, ночом дражкы потратила.
Уж можете іти сами, мы шугнеме над полями, бо мы барз поголодніли, цілы три дни нич не іли.”
Товды рекла ім Дітина: „Жаль, што терпит так пташына! На схід летте пташкы моі, там убога хыжка стоіт, а в тій хыжці сыротята, ніт в них мамы, ніт в них тата.”
„Чым нас они погодуют, коли самы голодуют?”
„Не старайте ся миленькы, мают зерна по дві жменкы!”
„А што буде сыротятку, як даст зерно голубятку?”
„Коли зісте по зеренцы, за то дате ім по перци... І не журте ся іх бідом – тото перце ся ім придаст.”
І голубкы полетіли... Внет над хыжком бідном сіли, загуркали во тырвозі, а уж діти - на порозі:
„Aдде смачны вам зернятка. Іджте любы голубятка!”
Перхли пташкы до зеренця, пак пустили з себе перця.
Діти перця позберали... І враз з дива зайойкали: „Што за чудо не видане! Златы перця в руках маме!”
Тішыли ся сиротята: „Мы щестливы, мы богаты! Буде хліб і буде каша, одновиме хыжу нашу. Буде рай за злате перце, што дай Бог за щыре серце.”
Одповіди до задач з лекций 112 i 113:
бляшка – blacha, brytfanna
псяча буда – buda dla psa
вариха, кофля – chochla, nalewka
ходник – chodnik
дощка до прасуваня – deska doprasowania
дыван – dywan
дзбанок – dzbanek
двері – drzwi
електрика – prąd
фіранка – firanka
гніздко – gniazdko
грійник – grzejnik, kaloryfer
капа – kapa
клямка – klamka
ключ – klucz
прикрывало – obrus
колыска – kołyska
комин – komin
пец, коминок – piec, kominek
контакт – kontakt
кресло – krzesło
лампа – lampa
дзеркало – lusterko
лавка – ławka
меблі – meble
пристерало на стіл – obrus
одпорошач, одкуряч – odkurzacz
выгляд, вікно – okno
туалетний папір – papier toaletowy
пец, шпаргет – piec, kuchenka
перина – pierzyna
заголовок – poduszka
попельничка – popielniczka
оболочына – pościel
плахта – prześcieradło
ролета – roleta
лада – skrzynia na ubrania
стіл – stół
шафка, скриня – szafka, skrzynia
шыба – szyba
свічка – świeczka
ваза – waza
відро – wiadro
втычка – wtyczka
замок – zamek
завіс – zawias
злив – zlew
жарівка – żarówka
прас – żelazko
кресло – krzesło
лыжник – szafka na sztućce
поличка – półka
постіль – pościel
шафа – szafa
фотель – fotel
адрес – adres
інтернет – internet
компутер – komputer
шпаргет – kuchenka
ледівка – lodówka
лопатка, шуфелька – łopatka
мітла – miotła
образ – obraz
райбачка, пралька – pralka
порошок до праня – proszek do prania
порошок (плын) до чыщыня – proszek (płyn) do czyszczenia
креденс – kredens
комода – komoda