Тема: Одміна назывників, котры мают лем множне чысло. Слова звязаны з хвильом

Вчера Семан вымінил вшыткы двері і одвіря в хыжи.

Оля побабрала си новы джінсы.

Ідеме на імянины до Адама і Євы.

Ігор пє лем каву з фусами.

Баба Ганці хворіла на сухоты.

Юхта і Любка тішат ся з вакаций.

Лідия зачынила дріджы на хліб.

Филип переблюк ся в стары ґачы.

Еміль выступил на сцені в пожыченых холошнях.

Текля пряче в сіньох.

Ксандер покалічыл палец ножыцями.

Василь зопсул стары кліщы.

Миколай помалювал ворота на синьо.

Орестів няньо робит новы сані.

Єфрозка занесла пацятам помыі.

Афія впекла хліб з отрубами.

Матрона пішла з граблями в поле.

Варвара поіхала на нарты в Татры.

До той групы належат такы назывникы як: двері, одвіря, джінсы, фусы, імянины, ювеналия, сухоты, вакациі, холошні, ногавкы, порткы, ґачы, дріжджы, сіни, ножыці, кліщы, ворота, сані, помыі, отрубы, граблі і ін. До той групы належат тіж ґеоґрафічны назвы, нп.: Татры, Салонікы, Мадяры, Альпы ітд.

Н. двер-і                                Н. ногавк-ы               Н. дріждж-ы               Н. сан-і

Р. двер-и                               Р. ногаво-к                Р. дріждж-и               Р. сан-и

Д. двер-ям                            Д. ногавк-ам              Д. дріждж-ам             Д. сан-ям

В. двер-і                                В. ногавк-ы                В. дріждж-ы              В. сан-і

Т. двер-ями/ двер-ми          Т. ногавк-ами             Т. дріждж-ами          Т. сан-ями/ сань-ми

М. двер-ях/ дверь-ох           М. ногавк-ах              М. дріждж-ах            М. сан-ях/сань-ох

К. двер-і                                К. ногавк-ы                К. дріждж-ы              К. сан-і

Н. гушл-і

Р. гушель

Д. гушл-ям

В. гушл-і

Т. гушл-ями

М. гушл-ях/ гушль-ох

К. гушл-і

Коментарі:

1. Коли в сусідстві согласных перед кінцівком выступує согласний к, то в рождаючым одмінку перед тым согласным явит ся рухомий гласний о: ногавкы – ногавок, порткы – порток, санкы – санок.

2. Коли в групі согласных выступує л або н, то в рождаючым одмінку явит ся рухомий гласний е: гушлі – гушель, холошні – холошен.

3. В кореню назывника ворота в рождаючым одмінку наступує выміна о на і: ворота – воріт.

4. Назывникы двері, сані мают в творячым одмінку дві формы: дверями/ дверми, санями/ саньми.

5. Назывникы двері, гушлі, сані мают в місцевым одмінку дві формы: гушлях/ гушльох, дверях/ дверьох, санях/ саньох.

Хвиля:

хвиля – pogoda

Яка хвиля?

Jaka jest pogoda?

Красний/ гардий/ чудовий ден.

Piękny/ ładny/ cudowny dzień.

Сонце світит, а небо є чысте.

Słońce świeci, niebo jest bezchmurne.

Похмарено.

Pochmurnie.

Має ся на дощ. Буде ляло.

Zbiera się na deszcz. Będzie padać.

Ліє дощ.

Pada deszcz.

Є велика злива. Дощ барз ліє.

Jest wielka ulewa. Deszcz mocno pada.

Взяли сте парасоль? 

Wziął (wzięła) Pan/ Pani parasol?

Престало ляти.

Przestało padać.

Посмотр на чудову дугу.

Popatrz na cudowną tęczę.

Дує вітер.

Wieje wiatr.

Дує лем легкій вітер. 

Wieje tylko lekki wiatr.

Іде буря. Уж гырмит і блискат.

Idzie burza. Już grzmi i błyska się.

Є студено.

Jest zimno.

Страшна студін. Mороз на дворі.

Strasznie zimno. Mróz na dworze.

Сніг курит. 

Pada śnieg.

Барз слизко. Ледівка. Поледиця.

Jest bardzo ślisko. Ślizgawka. Gołoledź.

Посмотр на місяц.

Popatrz na księżyc.

Днеска в ночи місяц є вполни.

Dzisiejszej nocy będzie pełnia.

Кілко тепла?

Jaka jest temperatura?

Є лем 20 градусів, але є барз вільгітно.

Jest tylko 20 stopni, ale jest bardzo wilgotno. 

Посмотр на тоты хмары на небі.

Popatrz na te chmury na niebie.

Днеска вечером має быти велика гмла.

Dzisiaj wieczorem ma być wielka mgła.

Небо є полне звізд.

Na niebie jest pełno gwiazd.

хмара – chmura

дощ – deszcz

звізда – gwiazda

місяц – księżyc

мороз – mróz

понурий, хмарний – pochmurny

повітря – powietrze

роса – rosa

сонечний – słoneczny

сонце – słońce

цомпель – sopel

сніг – śnieg

температура/ теплота – temperatura

термометер – termometr

вітер – wiatr

схід сонця – wschód słońca

захід сонця – zachód słońca 

Владимір Сабо-Дайко

Малий сідлач

– Бабо, гнеска гвечеp мі зас приповідайте о конях.

– Но, добрі, кєд так любиш тоты коні... Але жебы-с не задримал!

– Яй, бабо, не задримал бы-м до рана, кєд бы сте мі приповідали.

Притулил ся ґу пецу, а баба зачали:

– Давно, давно, кєд нашы прапрадідове преселили ся з Горніцы ту, до Бачкы, коні ся не кормило як гнеска, в стайнях при жолобах. Вывели іх на пажыть і попутали ім передні ногы мотузами, жебы не могли втечы. Коні пасли ден і ніч. При пастырскій студни был валов, з котрого коні пили воду. Был серпен, але того дня не было горячо. Было барз приємне повітря. Дул пілнічно-східній вітер. Перед тым цілы два дни наганяло одтамале дощом. Янко і Миколка позерали за кінми.

– Янку – звідувал ся Миколка, – чом гнеска не горячо?

– Зато, же дує. Знаш ты одкаль дує тот вітер?

– Як бы-м міг знати? – чудувал ся Миколка.

– Дує од Карпатскых гір. Там єст дуже лісів. Зато тот вітер такій приємний. Одтамале ся нашы дідове переселили. Памятай.

– Не забуду – притакнул головом Миколка. – Гайда, Янку, осідлай даєдного коня. Люблю ся призерати як сідлаш. Іщы кєд кін скоро жене.

Янко скоро влапил найближшого коня, розпутал го і зазубадлил, бо все носил зо собом оглавок. Сіл на коня зо словами.

– Того єм іщы не сідлал, ци годен прудко нести.

Ґоґнул го по бріху пятами, кін скочыл і зачал іти ґальопом, Миколка скакал од радости, як коритнявка. Кєд ся Янко вернул,  Миколка го благал.

– Высад мя на коня, жебы-м ся навчыл сідлати.

Янко зоскочыл з коня і высадил Миколку.

– Правом руком тримай ліцкы, лівом ся тримай за гриву. Ногами го стискай за бріх, та не впадеш.

– Бою ся.

– Што ся боіш. Міркуй, пущам коня. Шак ты правдивий козак.

Кєд Янко пустил зубадло, кін скочыл як вітер. Миколка зачал йойчати і кричати:

– Здоймий мя, здоймий мя!

– Тримай ся міцно – кричал за ним Янко.

Такой влапил найближшого коня, розпутал го і обернул в Миколкову страну. Сіл на него, влапил за гриву скричал – гайда! Кін пішол ґальопом. Тамтот кін з Миколком гнал по Орсаг-дорозі і скрутил до Кулі. Кєд Янко ґальопувал Орсаг-дорогом, тамтот кін стоял привязаний до кряка. Миколка втерал слезы рукавом кошелі.

– Хто влапил коня? – звідал ся Янко.

– Не знам, такій барз высокій чловек – одповіл Миколка плачучы.

– Мал єс щестя. То был Цар Рівні – одповіл Янко.

– Тераз ся зоблікай. Треба іти спати – гварили баба, – бо уж глубока ніч.

пажыть (зо старославяньского) – паствиск  

пасли – днес в нас хоснує ся „пасли ся”, але подекадыль мож іщы почути корова пасла траву

валов – деревяне або камянне корыто

сідлати – нести ся на кони, 

сідлач – тот што ся несе на кони, іздец

зазубадлити – вдіти зубадло, зауздати

оглавок – кантар

Цар Рівні – міфолоґічна постать, народний опікун в культурі бачваньскых Руснаків

Задачы:

I. Перевед на польскій язык поданы на початку лекциі речыня.

II. Одмін два назывникы, котры мают лем множне чысло, а котры не были одміняны горі.

III. Опиш в 4–5 речынях хвилю, яка єст тепер за выглядом.