Тема: Што люблю робити. Рекреация/ Розрывка
Здрібнены і згрублены формы придавників
Што люблю робити
„Што люблю робити” – был то наголовок задачы, котру казала нам написати наша учытелька. На наступний ден вшыткы чытали на голос своі задачы.
Ганця написала, же найбарже любит нич не робити, лем лежати в горяч сонци і опаляти ся або спати в тепліцькій постели. Нихто ся тым не зачудувал, бо вшыткы в клясі знают, же она з найвекшом охотом спала бы навет на лекциях, коли бы ій лем дозволили.
Праца Юрка тіж никого не зачудувала, вшыткы в школі знают, же він є спортовым мастером, же найліпше грат в футболь, далечыньо скаче, найскорше літат і так мож бы іщы долго рахувати, хоц не вшыткы знают, же Юрко не знає плавати, боіт ся воды і барз ся того ганьбит. Зато Ксандра плават як рыба, колиси вшыткы ся з ней сміяли, же єст груб, як вельорыб, але тепер мало хто уж про тото памятат, вшыткы хочут ся з ньом приязнити, а уж найбарже од хвилі, коли заняла перше місце в повітовых плавачых заводах.
Андрий принюс до школы дві велич книгы, каждого барз інтересувало, што в тых книгах є написане, але він повіл, же оповіст нам вшытко аж на лекциі. Вказало ся, же Андрий зберат ріжны грошы: в єдній книзі были грошы з ріжных держав, а в другій стары пінязі, якы колиси были ужываны на нашым терені. Андрийко оповідал, же векша част колекциі належала колиси до його діда, котрий переказал му своі скарбы. Пані учытелька повіла, же є то барз цінна колекция і Андрий як бы лем захотіл, міг бы быти велич богачом, але він повіл, же є то безцінна колекция, котрой николи не продаст.
Юхта написала, же єй інтересує театр і опера, же любит ходити на театральны спектаклі, слухати опер, єй задача была барз долга, Юстина описала вшытко в дрібницях, о тым, же найбарже любит комедиі, якы акторе сут найліпшы і як часто ходит до оперы, але коли наша пані звідала ся єй, яку комедию остатньо обзерала, то втовды вказало ся, же Юхта не може ся нияк здогадати, денекотры сміяли ся з ней, а она сідила червін як рак.
Тихіцькій і все спокіний Семан оповідал о тым, як навчыл ся грати в шахы. Марина вказала нам своі рысункы, она все ма шестку з плястыкы, Орест найбарже любит оглядати фільмы о природі, а Миколай є мастером компутеровых гєр. Лідка грат на піаніні, Афія на гушлях, а Андрий на гармошці, они вшыткы ходят до музычной школы.
Коли учытелька выкликала до одповіди Любку, вшыткы сме знали, же як все, не буде мала одробленой задачы. Люба была дивна, не одрабляла задач, не мала ниякой приятелькы, все была зліст і паскудь, але гнеска было чысто інакше, Любка стала і зачала оповідати про свою пасию, котром была фотоґрафія, оповідала нам о тым што фотоґрафувала і о тым што мріє фотоґрафувати, а коли взріли сме єй знимкы, не могли сме повірити. Трава здавала ся нам барже зеленіцька, небо было не блакытне, але аж блакытняч, хыжы, на котры не звертали сме николи увагы, явили ся нам в інчій красі. Вшыткы были сме захоплены пасийом Любы, уж нихто не думал о ній злі, тым барже, же каждий отримал он ней подарок, міг си выбрати єдну знимку, котра ся му найбарже подабала.
Рекреация/ Розрывка (част ІІ):
1. В нашым місті печатат ся дві штоденны ґазеты і єден тыжденник.
2. Де є днешня ґазета?
3. Реклямы сут на остатній стороні.
4. Моя сестра чытат писма для жен і маґазыны моды.
5. Она тіж любит часописы з кольоровыма знимками акторів і роковых співаків.
6. Духнович, Павлович, Русенко, Ґренджа-Доньскій і Карабелеш то найзнаменитшы русиньскы поеты.
7. Духнович, котрого называют „нацийональным будительом Карпатскых Русинiв”, написал нацийональний гымн, букварі і пару пєс.
8. Ци сте чытали його остатню повіст?
9. Наше місто має музей з образами славных малярів.
10. Ци сте виділи цєкаву різбу Пікасса?
11. В суботу ввечер піду з мамом i няньом до оперы.
12. Якій фільм грают в тым тыжни?
13. Подме до кіна гнеска ввечер.
14. Маш білeты на концерт роковой музыкы на тоту суботу?
15. Тяжко іх было дістати, але мам два місця в третім ряді.
16. Яка є найбарже популярна співанка в тым місяци?
17. Ци він єй возме на баль?
18. Хочете гуляти (танцувати)?
19. Влуч телевізор.
20. Юрко має великій збірник Сi Дi платень.
21. Радийо грає за голосно, стиште го, прошу.
22. Знаш грати на гармоніі?
23. Мій двоюрідний брат гулят в лeмкiвскым народным ансамбли.
24. Заграйме карты.
25. Він є найліпшым шахістом в нашій школі.
26. Я знам грати шахы і варцабы.
27. Ци знате фотоґрафувати?
28. Мам тридцетпятьоміліметровий апарат і три обєктивы до него.
29. Мате в апараті фільм до сляйдів?
30. Што найбарже любите грати: сітківку, футболь ци кошыківку?
31. Оба з Ваньом сме в єдній дружыні.
32. Возме діти на пляц забав (до парку).
33. Осторожні, жебы не выпал з гойдавкы.
34. Ци знаш плавати?
35. Она хце лежати на пляжи i опаляти ся.
Згрублены і здрібнены придавникы
Од денекотрых придавників мож створити згрублены або здрібнены іх формы. Цілю згрубліня або здрібніня єст емоцийне назначыня даного придавника. Мож іх назначыти позитывні, найчастійше през здрібніна, або неґатывні, найчастійше през згрубліня, але не все є то принцип. Залежні од контексту речыня згрубліня може мати додатнє значыня, а здрібніня мінусове.
Здрібніня твориме найчастійше през доданя суфиксу -іцьк- або -ісь- , нп.:
зелений – зеленіцькій, зеленісь
червений – червеніцькій, червенісь
ружовий – ружовіцькій, ружовісь
чорний – чорніцькій, чорнісь
низкій – низіцькій, низісь
близкій – близіцькій, блізісь
грубий – грубіцькій, грубісь
веселий – веселіцькій, веселісь
малий – маціцькій, маць
красний – красніцькій, краснісь
мудрий – мудріцькій, мудрісь
Здрібнены придавникы першого тыпу (з кінцівками -ий, -ій) одміняют ся так як іх основны формы, другого тыпу не одміняют ся.
Згрубліня твориме найчастійше през доданя суфіксу -яч або редукциі кінцівкы, нп.:
зелений – зеленяч, зелін
червений – червеняч, червін
ружовий – ружовяч
чорний – чорняч
грубий – грубяч, груб
брыдкій – брыд
красний – крас
смутний – смутняч
мудрий – мудряч
студений – студеняч, студін
солодкій – солодяч, солод
Згрублены придавникы не одміняюы ся, нп.:
Н. груб дерево
Р. груб дерева
Д. груб дереву
В. груб дерево
Т. груб деревом
М. груб дереву
К. груб дерево
Здрібніня найчастійше несут зо собом позитывніст, нп.:
Маціцькій, веселіцькій хлопец бавил ся гречніцько під столом.
Мудрісь дівчынка складала чачка.
Але не все здрібніня оддзеркалюют позитывны емоциі:
Але она мудрісь, ани не знат ківко то два а два.
Якій тот хлопец гречніцькій, зопсул вшыткы чачка.
Згрубліня найчастійше несут зо собом неґатывніст, нп.:
Він є такій груб, же ледво му двери старчат.
Ваньо є такій мудряч, же уж нихто не хоче з ним бесідувати.
Але не все згрубліня оддзеркалюют неґатывны емоциі:
Добрі, же сме нашли тото груб дерево, як раз буде на дощкы.
Вшыткы ся чудуют, же она така мудряч, хоц ма лем 5 років.
Скорочена форма (зо зредукуваном кінцівком) означат інтенсифікацию свойства выражаного через придавник.
Задачы:
I. Перевед на польскій язык поданы горі як приміры речыня.
II. Послухай поданий горі текст і навчый ся го чытати.
III. Оповідж про свою пасию.
III. Выбер з тексту здрібнены і згрублены формы придавників.