Тема: Чысловник. Одміна кількістных чысловників.
Чысловник єст то част мовы, котра называт чысло і порядок предметів.
1. Кількістны чысловникы означают окрислене чысло предметів, нп. єдна хыжа, або абстрактне понятя чысла: шіст ділит ся през три.
2. Порядковы чысловникы мают значыня порядку предметів при чысліню, нп.: перший, друга, третє.
3. Громадны чысловникы означают чысло предметів взятых як скупліня, нп.: двоє, пятеро, девятеро.
4. Дробовы чысловникы означают дробову велькіст, не ціліст, нп.: єдна друга, дві треті, вісем десятых.
Кількістны чысловникы:
Єден (єдна, єдно, єдны), два (дві), три, штыри, пят, шіст, сім, вісем/ осем, девят, десят, єденадцет, дванадцет, тринадцет, штырнадцет, пятнадцет, шістнадцет, сімнадцет, вісемнадцет/ осемнадцет, девятнадцет, двадцет єден ітд.,
тридцет, сорок/ чотырдесят, пятдесят, шісдесят, сімдесят, вісемдесят, девятдесят, сто, двіста, триста, штыриста, пятсто, шістсто, сімсто, вісемсто/ осемсто, девятсто, тисяч, два тисячы ітд., милийон, милиярд, билийон, билиярд...
Одміна кількістных чысловників:
Н. єден єдна єдно єдны
Р. єдного єдной єдного єдных
Д. єдному єдній єдному єдным
В. єден/ єдного єдну єдно єдны/ єдных
Т. єдным єдном єдным єдныма
М. єдным єдній єдным єдных
К. єден єдна єдно єдны
Н. два/ дві
Р. двох
Д. двом
В. два/ двох/ дві
Т. двома
М. двох
К. два/дві
Н. три штыри
Р. трьох штырьох
Д. трьом штырьом
В. три/ трьох штыри/ штырьох
T. трьома штырьома
М. трьох штырьох
К. три шрыри
Кількістны чысловникы од пят до девятдесят одміняют ся подля єдного принципу, нп.:
Н. пят дванадцет сімдесят
Р. пятьох дванадцетьох сімдесятьох
Д. пятьом дванадцетьом сімдесятьома
В. пят/ пятьох дванадцет/ дванадцетьох сімдесят/ сімдесятьох
Т. пятьома дванадцетьома сімдесятьома
М. пятьох дванадцетьох сімдесятьох
К. пят дванадцет сімдесят
Н. сорок
Р. сорока
Д. сороку
В. сорок/ сорока
Т. сороком/ сорокома
М. сороку
К. сорок
Н. сто двіста пятсто
Р. сто/ стох двіста/ двістох пятсто/ пятстох
Д. стом двістом пятстом
В. сто/ стох двіста/ двістох пятсто/ пятстох
Т. стома двістома пятстома
М. стох двістох пятстох
К. сто двіста пятсто
Н. тисяч тисячы
Р. тисяча тисячи/ тисячів
Д. тисячови тисячам
В. тисяч тисячы
Т. тисячом тисячами
М. тисячи/ тисячу тисячах
К. тисячу тисячи
Н. милийон милийоны
Р. милийона милийонів
Д. милийонови милийонам
В. милийон милийоны
Т. милийоном милийонами
М. милийоні милийонах
К. милийон милийоны
Н. милиярд милиярды
Р. милиярда милиярдів
Д. милиярдови милиярдам
В. милиярд милиярды
Т. милиярдом милиярдами
М. милиярді милиярдах
К. милиярд милиярды
Іван Желем
Груба Берта
Но і юж! Юж, кумо, і фертик! Ани мою тугу не розбивайте, бо так єм уж забанувала, же-м забанувала... Бо тепер юж каждий пес на мене гавкне, юж каждий жебрак повіст, же Праксета нич не вартат.
Стратила-м, кумо, свій гонір, як золотий піняз, дочыста-м стратила. Забрала мі го гнеска Секлета, мій ворог смертельний, документні повідам, же мі забрала. Іщы і публику з мене зробила, цілий мій рід выставила на стыд-ганьбу. Юж тепер медже люди не вийду, ани сой очы на світ не вкажу. Най чешут языкы на мі, най брешут з моім ворогом, най мя огваряют, а я юж нич не одповім. Бо юж нич не значу пред нима, як не мам свого гонору, ой, кумцю, юж не значу!
То хоц вам вшытко оповім, може мі легше буде, може дакус біль-туга на серци втихне.
Ото-м вышла коло полудня надвір і чую, як моя рябата кура летит перестрашена з Секлетиной загороды і кодкодаче – най Бог заварує. Ту єм не вытримала і повілам гречні:
– Та ты чого, поганине, так ся збыткуєш над боскым створіньом? Ци ти юж серце гет лойом заросло?
– А, бо она така сама вжерта, як єй ґаздыня. Знищыла мі ту, маньора, цілу грядку – промымрала під носом Секлета споза плота.
То она, шельма, повідат так, кумо, до того, же-м сой дрібна і прудка, як мотовило, тай голосиста-м така, же мя іщы нихто в селі не пересварил. Та ій гварю:
– Но то што, же-м не така куфа, як ты, што аж свята земличка ся під тобом погынат.
Зато-м сой легка і шварна як серна на полянці.
– Або як шалена коза на припони...
– А ты незґрабна, як медвід в барлозі...
Так сме ся, кумо, дост долго перегваряли през тот пліт. Юж і моя рябата ся втишыла і задоволено шпорче ся на купі гною, а мы обі фурт своє. Секлета од свойой стоділкы ледво часом выступит до мене даякє слово, бо она, як сами знате, на язык тупа, а я од свого порога, як з машын-ґвера, сиплю ій одразу по десят.
О, юж ся мі давно так добрі не сварило, як гнеска. Ta єм сой одраз подумала, чом то мя рано так ліва долон свербіла. Так ся мі, кумо, файні сварило, же-м Секлеті не давала ани слова выгварити. А єй дівка Текля, як занюхала, же ту непет, то втекла, як заметена, до свого Ґмитра.
Бо треба вам знати, жє на Секлету мам в серци окрутну ід за то, же взяла моій дівці фраіря. Бо єй зять Ґмитро на смітю был іщы в мойой Параскы, а в мясниці Секлета юж го перешварцувала до себе на приймака. А добрий был паробок, неє што повідати, акурат для мойой дівкы. Хоц, правда, добрі ґанчувал на ногу, але зато мал пят морґів поля, а то гнеска не баґателя. А тераз тоты морґы, як корова оґоном змела, пропали за єй Текльом, а я де найду другого такого жениха.
То так ся мі, повідам, кумо, так файні зо Секлетом сварило, же навет, єй старий фрас Гарасим, як нас кусцьок послухал, то лем голосно сплюнул в наш бік і забрал ся назад до хыж. І зараз єм єй так приперла, же юж на знала, што має робити. Лем мі іщы крикнула наостаток:
– Ты – чарівниця!
Але я все знам што одповісти:
– А ты груба Берта!
І виджу, же Секлеті дых заперло, бо іщы такого не чула.
А я такы мудры параґрафы добі знам, бо мій Петро в тамту войну был аж на італияньскым фронті, то мя дуже навчыл такых вояцкых мельдунків, же можу і реґіментом командувати. А груба Берта, то, жебы сте, кумо, знали, был такій канон, якым Німец стрілял на Француза аж до його першого міста. О так!
То тепер лем сой спокійно стою і чекам, што ся то Секлетом стане. А она, як звалена колода, покотила ся за поріг стодолы.
– О, то-м ти дала – кричу за ньом – о, то-м ти повіла! Жебы-с знала, з кым собі зачынаш, бо я знам ся і на высокых ґешефтах. О, то-м ти дала!
Але смотрю, а тота ваґабунда зас выходит і несе перед собом гладженицю. То я іщы голоснійше:
– О, то-м ти повіла, ага, о то-м ти дала...
Але Секлета сперла гладженицю на пліт – і як зачне ньом тріскотати, як зачне тріскотати!
Што я рушу языком, а она гладженицьом, якбы лен терла, – тр-рах-шах-чах-чах, тр-рах-шах-чах-чах, што я слово, а она – тр-рах-шах-чах-чах!
І так не дає чловекови слова прогварити. Аж мя штоси стрикнуло в серци, бо чую, же то юж на певно, як то повідают, пришла криска на Матиска, же юж мене хыбаль гет пересварит. Бо юж лем стою перед ньом, як дурна уця, і не знам, што дальше робити.
А ту і сусіде тот гармідер почули, як ся позлітували, регочут ся і іщы Секлету піддурюют:
– Но і баба, но і воєвода!
– Дай ій, Секлет, дай і за нас, най знає, як вшыткым допікат!
І мусіла-м, як побитий пес, сховати ся до хыжы, а Секлета хыбаль іщы там стоіт і торжествує, ано посмотрте, кумо, ци іщы стоіт, бо зо мном штоси ся юж зле робит – гет ся мі ногы заламуют.
Но а тепер то юж ся мя нихто не буде боял, юж мя вшыткы будут мати за нич... За нич кумо!
Бо стратила-м свій гонір, як золотий піняз, гет єм го стратила. Стратила-м, кумо, і юж! І фертик!
Задачы:
I. Послухай текст, а потім сам пару раз го перечытай.
II. Выбер з тексту як найвеце фразеолоґічных звязків.
III. Выпиш по три части мовы.
Одпoвіди до задач з лекций 49 i 50:
1. В нашым місті печатат ся дві штоденны ґазеты і єден тыжденник.
W naszym mieście wychodzą dwie gazety codzienne i jeden tygodnik.
2. Де є днешня ґазета?
Gdzie jest dzisiejsza gazeta?
3. Реклямы сут на остатній стороні.
Reklamy są na ostatniej stronie.
4. Моя сестра чытат писма для жен і маґазыны моды.
Moja siostra czyta pisma kobiece i magazyny mody.
5. Она тіж любит часописы з кольоровыма знимками акторів і роковых співаків.
Ona lubi także czasopisma z kolorowymi zdjęciami gwiazd filmowych i piosenkarzy rockowych.
6. Духнович, Павлович, Русенко, Гунянка, Ґренджа-Доньскій і Карабелеш то найзнаменитшы русиньскы поеты.
Duchnowycz, Pawłowycz, Rusenko, Hunianka, Grendża-Dońskij i Karabełasz to najwięksi poeci rusińscy.
7. Духнович, котрого называют „нацийональным будительом Карпатскых Русинiв”, написал нацийональий гымн, букварі і пару пєс.
Duchnowycz, nazywany „narodowym budzicielem” Rusinów, napisał hymn narodowy, elementarze i kilka sztuk teatralnych.
8. Ци сте чытали його остатню повіст?
Czy czytał Pan jego ostatnią powieść?
9. Наше місто має музей з образами славных малярів.
W naszym mieście jest muzeum z obrazami sławnych malarzy.
10. Ци сте виділи цєкаву різбу Пікасса?
Czy widziała Pani interesującą rzeźbę Picassa?
11. В суботу ввечер піду з мамом i няньом до оперы.
W sobotni wieczór wybieram się z rodzicami do opery.
12. Якій фільм грают в тым тыжни?
Jaki film grają w tym tygodniu?
13. Подме до кіна гнеска ввечер.
Chodźmy dziś wieczorem do kina.
14. Маш білeты на концерт роковой музыкы на тоту суботу?
Czy masz bilety na sobotni koncert rockowy?
15. Тяжко іх было дістати, але мам два місця в третім ряді.
Ciężko było je dostać, ale mam dwa miejsca w trzecim rzędzie.
16. Яка є найбарже популярна співанка в тым місяци?
Jaka piosenka jest w tym miesiącu hitem?
17. Ци він єй возме на баль?
Czy on ją weźmie na bal?
18. Хочете гуляти (танцувати)?
Mogę poprosić Panią do tańca?
19. Влуч телевізор.
Włącz telewizor.
20. Юрко має великій збірник Сi Дi платень.
Jerzy ma wielką kolekcję płyt CD.
21. Радийо грає за голосно, стиште го, прошу.
Radio gra za głośno, proszę je ściszyć.
22. Знаш грати на гармоніі?
Czy umiesz grać na akordeonie?
23. Мій двоюрідний брат гулят в лeмкiвскым народным ансамбли.
Mój kuzyn tańczy w łemkowskim zespole ludowym.
24. Заграйме в карты.
Zagrajmy w karty.
25. Він є найліпшым шахістом в нашій школі.
On jest najlepszym szachista w całej szkole.
26. Я знам грати шахы і варцабы.
Ja umiem grać w szachy i warcaby.
27. Ци знате фотоґрафувати?
Czy umie Pan robić zdjęcia?
28. Мам тридцетпятьоміліметровий апарат і три обєктивы до него.
Mam aparat 35-milimetrowy i trzy obiektywy do niego.
29. Мате в апараті фільм до сляйдів?
Czy ma Pan w aparacie film do slajdów?
30. Што найбарже любите грати: сітківку, футболь ци кошыківку?
W co najbardziej lubicie grać: w siatkówkę, piłkę nożną czy koszykówkę?
31. Оба з Ваньом сме в єдній дружыні.
Janek i ja jesteśmy w tej samej drużynie.
32. Возме діти на пляц забав (до парку).
Zabierzmy dzieci na plac zabaw (do parku).
33. Осторожні, жебы не выпал з гойдавкы.
Tylko ostrożnie, żeby nie spadł z huśtawki.
34. Ци знаш плавати?
Czy ty umiesz pływać?
35. Она хце лежати на пляжи i опаляти ся.
Ona chce leżeć na plaży i się opalać.
горяч
тепліцкій
далечыньо
груб
велич
червін
тихіцкій
зліст
недобряч
зеленіцька
блакытняч
ходало
рука
палец
око
голова
череп
ухо
бріх
лыста
грубе мясо
плечы
гузиця
зуб
твар
ворга
ніс