Тема: Лемківскы імена. Актывна, пасивна сторона часослова. Вертаны часослова

 

 

В лемківскым языку хоснує ся актывну і пасивну сторону часослова.

Актывна сторона:

Катерина мыє миску – теперішній час

Катерина мыла миску – минулий час

Катерина буде мыла миску – будучий час

 

Пес лиже кіст

Пес лизал кіст

Пес буде лизал кіст

 

Пасивна сторона:

Миска єст мыта през Катерину – теперішній час

Миска была мыта през Катерину – минулий час

Миска буде мыта през Катерину – будучий час

 

Кіст єст лизана през пса

Кіст была лізана през пса

Кіст быде лизана през пса

 

При часослові в формі пасивной стороны назывник в называючым одмінку означат обєкт діі – миска, кіст.

Форма пасивной стороны творит ся з особовой формы помічного часослова быти і часопридавника – мыта, лизана.

Вертаны часослова то такы часослова, при котрых хоснує ся частку ся.

Приміры одміны:

 

Теперішній час 

I часоодміна

везти ся (на кони, на возі)

я ся везу                                                мы ся веземе

ты ся везеш                                           вы ся везете

він/ она/ оно ся везе                              они ся безут

 

II часоодміна

вчыти ся (парадні)

я ся вчу                                                  мы ся вчыме

ты ся вчыш                                            вы ся вчыте

він/ она/ оно ся вчыт                             они ся вчат

 

III часоодміна

катуляти ся

я ся катулям                                          мы ся катуляме

ты ся катуляш                                        вы ся катуляте

він/ она/ оно ся катулят                         они ся катуляют

 

минулий час

везти ся

я (єм) ся вюз/ везла                                                 мы (сме) ся везли

ты (єс) ся вюз/ везла                                                вы (сте) ся везли

він/ она/ оно ся вюз/ везла/ везло                           они ся везли

 

вчыти ся

я (єм) ся вчыл/ вчыла                                                 мы (сме) ся вчыли

ты (єс) ся вчыл/ вчыла                                               вы (сте) ся вчыли

він/ она/ оно ся вчыл/ вчыла/ вчыло                          они ся вчыли

 

катуляти ся

я (єм)  ся катулял/ катуляла                                               мы (сме) ся катуляли

ты (єс) ся катулял/ катуляла                                               вы (сте) ся катуляли

він/ она/ оно ся катулял/ катуляла/ кятуляло                     они ся катуляли

 

будучий зложений час

везти ся

я ся буду вюз/ везла                                             мы ся будеме везти

ты ся будеш вюз/ везла                                        вы ся будете везти

він/ она/ оно ся буде вюз/ везла/ везло                они ся будут везти

 

вчыти ся

я ся буду вчыл/ вчыла                                              мы ся будеме вчыти

ты ся будеш вчыл/ вчыла                                         вы ся будете бчыти

він/ она/ оно ся буде вчыл/ вчыла/ вчыло              они ся будут вчыти

 

катуляти ся

я ся буду катулял/ катуляла                                            мы ся будеме катуляти

ты ся будеш катулял/ катуляла                                       вы ся будете катуляти

він/ она/ оно ся буде катулял/ катуляла/ катуляло        они ся будут катуляти

 

будучий простий час

везти ся

я ся  повезу                                            мы ся повеземе

ты ся повезеш                                        вы ся повезете

він/ она/ оно ся повезе                          они ся повезут

 

вчыти ся

я ся навчу                                          мы ся навчыме

ты ся навчыш                                    вы ся навчыте

він/ она/ оно ся навчыт                     они ся навчат

 

катуляти ся

я ся закатулям                                        мы ся закатуляме

ты ся закатуляш                                      вы ся закатуляте

він/ она/ оно ся закатулят                       они ся закатуляют

 

Коментарі:

1. Вертаны часослова в формах теперішнього часу єднотного і множного чысла во вшыткых особах мают основну форму з частком ся по особовых місценазывниках і перед часословом і вариянтову форму з ся по часослові, нп. я ся купам/ я купам ся.

2. В минулым часі ся выступує перед часословом, а в вариянті по часослові – я ся вчыл/ я вчыл ся. В формах без особового місценазывника частка ся выступує по помічным часослові, нп. вчыл єм ся/ вчыли сме ся.

3. В будучым часі частку ся стрічат ся по і перед часословом.

4. Частку ся, інакше як в інчых східньославяньскых языках, пишеме оддільні од часослова. Може она быти і в препозициі, і в постпозициі.

 

 

В серпни  Любці і Демкови має ся вродити дітина. Обоє барз ся з того тішыли, але был єден клопіт, котрий тоту радіст меншал, не могли ся добесідувати, як дадут на імено дітині.

Любомира твердила, же то на певно буде хлопец і найвеце подабали ся ій імена: Петро, Юлиян і Максим.

– Петро то з грецкого скала, подібно тоты, котры мают тото імено сут тверды і добрі собі дают раду в жытю – повіла Любка.

– Тааа, а посмотр на Петра зза воды, та він так си радит, же його хыжа праві ся валит, а такій твердий, же не знатя ци він своі діти ховат, одколи Параска вмерла, ци діти його ховают.

– А што ти ся не подабат в імени Юлиян?

– Прочытал єм в інтернеті, же подібно хлопы, котры мают такє імено то гулякы і легкодухы, а окрем того, то я бы-м хтіл, жебы то было старе лемківскє імено.

– Но, Максим то як раз наше старе імено. Тото буде найліпше.

– Але якоси ся мі не подабат, одраз думам про нашого сусіда, та іх там в хыжи штирьох старых паробків сідит на купі. Ани він, ани Филип, ани Андрий, ани Федір ся не оженили, ци то не чудне. Колиси єм чул, же Федір ма ся женити з Югаском спід ліса, але до тепер ани слыху, ани дыху.

– Не бесідуй так, та добрі знаш, же Максим уж был по оповідьох в церкви, як ся тета Юхта, з котром ся мал женити, втопила, а Филиповій Анні родиче заборонили за него іти, до тепер ся не выдала.

– Мі то ся подабат Гарасим.

– Будут ся з него сміяти!

– Або Демко.

– То бы уж был третій Демко в родині, я не знам, што ся так вшыткы на тото імено вперли.

– Мі ся оно подабат, а зрештом, неє о чым бесідувати, бо і так вродит ся дівчатко. Назвеме єй Юлька.

– Так, то так само як з тым Демком, нихто інакшого імена выдумати не може! – знервувала ся уж Люба.

– Ты ся ліпше не нервуй, знаш, же ти не вільно. Назвеме єй так, як ся тобі буде подабало.

– Подабат ся мі імено Варка, але як си подумам о теті Варварі, яка она все застарана і як все наріче, то одраз думам, же і наше такє буде. Ольга ся мі тіж подабат і моі мама бы ся втішыли, же сме по них дітину назвали.

– Я не хочу, жебы моя дітинка так на зятя даколи верещала!

– То выдумай дашто ліпше як єс такій мудрий.

– Може Ксеня, тота мала Ксеня в сусіднім селі, то така гарда і гречна дітина, на ню могла бы ся наша дівка подати.

– А то не дурна думка, мі ся тіж барз тото імено подабат, моя прапрабаба так на імено мали. А як буде хлопец?

– То даш му на імено так, як ся тобі буде подабало.

– Назвеме го Павел, по твоім няню, то барз добрий чловек, не сварливий, мудрий, дбаючий.

– Барз мі ся подабат твоя пропозиция, на щестя сме ся добесідували, тепер то уж лем ждати, коли дітина ся вродит.

 

 

Популярны лемківскы імена

Женскы імена:

Александра, Ксандра, Сандра, Оля – Aleksandra

Анастазия, Настя, Настка – Anastazja

Аґафiя, Афiя, Гаська – Agata

Антония, Антошка – Antonina

Анна, Ганя, Ганця – Anna

Варвара, Варка – Barbara

Доротея, Дорка – Dorota

Емилия, Мілька – Emilia

Єва, Євка, Євця – Ewa

Євгенія – Eugenia

Євдокія, Єдокія – Eudokia

Єфрозина, Єфрозка, Фрозка – Eufrozyna

Єлизавета, Савехта – Elżbieta

Зузана, Зуза, Зузка – Zuzanna

Жофія, Жофка, Софія – Zofia

Катерина, Катруся – Katarzyna

Ксеня – Ksenia

Лідия, Лідзя – Lidia

Любомира, Любкa – Lubomira

Меланія, Мелька, Мельця – Melania

Мирослава, Мiрка – Mirosława

Магдалина, Магда – Magdalena

Мария, Марина, Марися – Maria

Марта – Marta

Ніна – Nina

Наталия, Наталька, Талька – Natalia

Олена, Оленка – Helena

Орина, Оринка – Irena

Юстина, Юхта – Justyna

Ольга, Оля – Olga

Павлина – Paulina

Параскєва, Параска, Парася – Paraskiewia

Пелягія, Пеляся – Pelagia

Тереза, Терезка – Teresa

Татяна, Таня – Tatiana

Текля, Теклюся – Tekla

Улиянна, Улька, Улця – Ulianna

Христина – Krystyna

Штефанія, Штефка, Штеся – Stefana

Юлия, Улька – Julia

 

Мужскы імена:

Адам – Adam

Александер, Олег, Ксандер – Aleksander

Алексий, Олекса, Лешко – Aleksy

Амврозий, Амроз – Ambrozjusz

Андрий, Андрийко – Andrzej

Антоний – Antoni

Борис – Borys

Богдан – Bogdan

Василь, Василько – Wasyl

Варфоломій, Вархол – Bartłomiej

Володислав, Владек – Władysław

Владимир, Влодзьо – Włodzimierz

Григорий, Гриц, Грицьо – Grzegorz

Гавриіл, Гаврил – Gabriel

Гарасим – Harasym

Дамян, Демко – Damian

Даниіл, Данько – Daniel

Давид – Dawid

Димитрий, Митро – Dymitr

Емілиян, Мілько – Emilian

Євгеній, Євген – Eugeniusz

Ігор – Igor

Ігнатий, Гнат, Гнатко – Ignacy

Ілия, Ілько – Іlia

Ісидор, Сидор – Izydor

Йоан, Ваньо – Jan

Йосиф, Осиф – Józef

Лукач, Лука – Łukasz

Любомир, Любек – Lubomir

Матвій, Матей – Mateusz

Михал, Михась – Michał

Максим – Maksym

Марко – Marek

Мирослав, Мірко – Mirosław

Миколай, Коля – Mikołaj

Онуфрий – Onufry

Орест – Orest

Павeл, Павльо, Павил – Paweł

Петро, Петрусь – Piotr

Роман, Ромко – Roman

Семан – Szymon

Славомир, Славко – Sławomir

Теодор, Федір, Фецко, Фецьо – Teodor

Тома, Томко, Фома  – Tomasz

Тимофій, Тимко – Tymoteusz

Филип – Filip

Штефан, Штефко – Stefan

Юрий, Юрко – Jerzy

Юлиян – Julian

Яков – Jakub

Ярослав, Славко – Jarosław

 

Коментарі:

1. В кличучым одмінку женскы імена мают найчастійше кінцівку -о, нп.: Александро, Анастазийо, Варваро, Доротейо, або -ю, нп.: Ксеню, Ганцю. Мужскы імена мают кінцівку -е, нп.: Адаме, Александре, Борисе, або -у/ -ю, нп.: Алексию, Андрию, Марку, Демку.

2. В денекотрых женскых іменах в кличучым одмінку мож застосувати його скорочену форму, нп.: Олено/ Олен, Катруцю/ Катрусь, Варваро/ Варвар, Магдалино/ Магдалин, Орино/ Орин, Павлино/ Павлин, Христино/ Христин.

3. Iмено Ілия одмінят ся так як назывникы першой одміны: Ілия, Ілиі, Ілиі, Ілию, Ілийом, Ілиі, Ілийо.

4. Імено Ігор ма твереде закінчыня темы в называючым і кличучым одмінку, а окрем того одмінят ся уж мягко: Ігор, Ігоря, Ігорю, Ігоря, Ігорьом, Ігорю, Ігоре.

 

 Задачы:

I. Выбер з тексту о іменах вертаны часослова.

II. Выпиш з тексту вшыткы імена і поділь іх на женскы і мужскы.

III. Напиш по лемківскы своє імено, а тіж пят інчых – родичів, братів, сестер, приятелів.

 

Одповіди до задач з лекций 31 i 32:

I. пся, дівчата, качата, гусята, гача, опліча, телята, серня, пацята, курята, імено, котята

 

єднотне чысло                                               множне чысло                                           

Н. пся                                                            Н. псята

Р. псята/ псяте                                              Р. псят

Д. псяту                                                         Д. псятам

В. пся                                                            В. псята

Т. псятом                                                      Т. псятми/ псятами

М. псяти                                                       М. псятах

К. пся                                                            К. псята

 

Н. кача                                                          Н. качата

Р. качата/ качате                                           Р. качат

Д. качату                                                       Д. качатам  

В. кача                                                          В. качата

Т. качатом                                                    Т. качатми/ качатами

М. качати                                                     М. качатах

К. кача                                                          К. качата

 

Н. гуся                                                          Н. гусята

Р. гусята/ гусяте                                          Р. гусят

Д. гусяту                                                      Д. гусятам

В. гуся                                                          В. гусята

Т. гусятом                                                    Т. гусятми/ гусятами

М. гусяти                                                     М. гусятах

К. гуся                                                          К. гусята

 

Н. гача                                                         Н. гачата

Р. гачата/ гачате                                         Р. гачат

Д. гачату                                                     Д. гачатам

В. гача                                                         В. гачата

Т. гачатом                                                   Т. гачатми/ гачатами

М. гачати                                                    М. гачатах

К. гача                                                         К. гачата

 

Н. серня                                                      Н. сернята

Р. сернята/ серняте                                    Р. сернят

Д. серняту                                                  Д. сернятам

В. серня                                                      В. сернята

Т. сернятом                                                Т. сернятми/ сернятами

М. серняти                                                 М. сернятах

К. серня                                                      К. сернята 

 

Н. опліча                                                    Н. оплічата

Р. оплічата/ оплічате                                 Р. оплічат                  

Д. оплічату                                                Д. оплічатам

В. опліча                                                   В. оплічата

Т. оплічатом                                             Т. оплічатми/ оплічатами

М. оплічати                                              М. оплічатах

К. опліча                                                   К. оплічата

 

Н. куря                                                      Н. курята

Р. курята/ куряте                                      Р. курят

Д. куряту                                                  Д. курятам

В. куря                                                      В. курята

Т. курятом                                                Т. курятми/ курятами

М. куряти                                                 М. курятах

К. куря                                                      Т. курята

 

Н. котя                                                     Н. котята

Р. котятя/ котяте                                      Р. котят

Д. котяту                                                  Д. котятам

В. котя                                                     В. котята

Т. котятом                                               Т. котятми/ котятами

М. котяти                                                М. котятах

К. котя                                                      К. котята

 

II. 
уця – ягня
коза – кізля
волк – волчя
птах – пташа
медвід – медведя
астряб – астрябя
дик – дича
малпа – малпя
слон – слоня


II. бодак – фіялковий
божа кровця – жолтий
васильок/ міцне зіля – темносиній
верес – фіялковий
диванна – жолтий
зозуля – лелийовий
iскорник – жолтий
конвалия – білий
конопелька – білий
курідупка- білий/ ружовий
лотат – жолтий
май – жолтий
мати мачоха – жолтий
мята – фіялковий
незабудка – блакытний
сонечник – жолтий
фіялка – фіялковий
сверболузка – ружовий