fot. O. Duć-Fajfer
fot. lemko.org
fot. J. Mazur

Тема: Писовня буквы „и”




1. Букву и пишеме в основах слів, згідні з вымовом, нп.: бити, вина, видіти, зима, гостина, синій, близко, тихій, липа ітд.

2. Писовня буквы и в окремых ґраматычных формах:

а) в кінцівці інфінітива -ти: бесідувати, прати, тримати, рубати, чесати, жмыкати;

б) в кінцівках другой і третьой особы єднотного чысла і першой і другой особы множного чысла тепернійшого і будучого простого часу часослів другой часоодміны з основом на -и-: вадити, носити, робити, любити, гасити; (ты) вадиш, носиш, робиш, любиш, гасиш; (він, она, оно) вадит, носит, робит, любит, гасит; (мы) вадиме, носиме, робиме, любиме, гасиме; (вы) вадите, носите, робите, любите, гасите;

в) и все пишеме в кінцівці множного чысла минулого часу -ли; вадили, носили, робили, любили, гасили;

г) в префіксі при-: прибити, прибыти, принести, пригасити, привезти, припечы, припецок, принада, припін, приспанка;

ґ) приназывник при все пише ся през и: при мамі, при хыжи, при ватрі, при тобі;

д) в кінцівках назывників:

 женского рода першой одміны з мягком основом і з основом на ж, ш, щ, ч в даючым одмінку єднотного чысла: ґаздыни, земли, роли, хвили, Полщи, хыжи, кучи;

 мужского рода другой одміны в даючым одмінку єднотного чысла: гудакови, мужови, дідови, уйкови, стрыкови;

 мужского і середнього рода другой одміны в місцевым одмінку єднотного чысла: корабли, ступени, пуляши, ярци, сонци;

 женского рода третьой одміны в рождаючым, даючым і місцевым одмінку єднотного чысла: груди, долони, кырви, сіни, постели;

 середнього рода четвертой одміны в місцевым одмінку єднотного чысла: гачати, дівчати, оплічати, пацяти;

 женского рода третьой одміны в называючым і рождаючым одмінку множного чысла: долони, груди, голузи, любови;

 в творячым одмінку мночного чысла во вшыткых назывниках: мухами, хлопами, псами, телятами/ телятми, долонями/ долонми;

е) в кінцівках придавників, порядковых чысловників, часопридавників і місценазывників:

 в называючым одмінку єднотного чысла мужского рода: молодий, шестий, сідячий, котрий;

– в видячым одмінку єднотного чысла мужского рода (з нежывотныма назывниками): молодий (ліс), шестий (ден), сідячий тін, котрий пняк.

 

 



Іван Головчак 


Ото-м го высповідала

(Гумореска)

 

Я не поетеса і навет не секретарка, але, кумо, як сяду писати лист або інче, што мі треба, то так ся мі ліют з під пера слова-мудрагелі, слова-чародіі, же аж коло серця мене лоскоче. Якоси мі аж чудакувато солодко. А іщы як прочытам кілька раз написане, здає ся, што-м направду ґеняльна. І што зо своім розумом повинна-м не коровы доіти, брыдкє з під них метати на купу гною, а сідити в высокым бюрі та придумувати такє, жебы од того люде били в долоні або світ шкрябал ся по челі.

Не може же, кумочко моя, такы долгы рокы в моій голові безплідным перелогом стояти мій мозок. Вы, як виджу, хцете звідати ся, што ся мі найліпше вдає? Што можу писати? Одповідам: абсолютно вшытко. А найбільше талантовито шкрябат моє перо буд-якого роду скаргы. Вчера-м написала до высокой інстанциі таку полну злости епістолу на сусіда, што як прочытают там, то ой не поздравит ся му. І думате, не мам рацию. Мам стопроцентову. І выграм! Навет і товды, якбы до суду дішло. В чым справа, звідуєте ся? Так слухайте. Третій ден лем як жену його „скора поміч” до родильного будынку повезла, а він той ночы уж другу привюл си до спаня. Одкаль знам? Ге! Та посмотрте; десят кроків од мойой – його хыжа. А іщы попри сам мій выгляд мусит выходити на дорогу. Позавчера стала-м дідня коло вікна, а він веде з хыжы шельму за локот і вытріщыл очыска през шыбу просто на мене до піл необлечену. Як гвиділ мене, покрутил пальцьом коло скроні. Як вам ся тото подабат? А видите! Так мене і його поступок розпаідил, што аж єм зліст кулаками затиснула. Єдну ніч не міг вытримати, чортиско. Та не в тым справа, гвечер чую: пукат хтоси в двері. Отверам... Сусід! Червений, як оген. І просто до мого...

 Слухай Адаме! – повідат – Так не файно. Іду гнеска дідня попри твоє вікно, а Улька твоя вывалила на мене през вікно окалі, аж мі серце до бріха впало од неприємности. Не гарді, не культурно позерати через выгляд на дакого – єх, лем повіл сусід тото мому Адамови, а я як скочу вітром до двери... Отверам і:

 Марш мі з хыжы! – не своім голосом кричу. – Ты псяча натуро! Марш!... Бо як тобі вліплю, то ты вшыткы любовны клітины позагмерают.

І што вы думате? Так настрашыл ся мій сусід, што трираз прекстил ся і позадкувал на двір. Але я не престаю... З обома кулаками, як з двома толчками, суну ся за ним і дальше дру ся:

 Ты, псото! Як ты мі ясний ден захмарил. Іщы повідаш, што не культурно зо свойой жыжы смотрити ся на дакого? А я не смотрила на тебе, а на двір, на когута, што діганял куру. Што, не мам права?... А ты яку маш совіст зазерати в моє вікно? Повідаш, же-с не призерал ся?... А як ты гвиділ мене?... І кому-с покрутил пальцьом коло чела? – Так єм го остро сповідала, же аж куры кудкудакали. Што далі было? Нич! Поблід мій сусід нибы стіна. Хоц бы єдно слово выпустил. Ага, мало-м не забыла. Наприкінци, як цофал за задгуз, зашпотал ся на кобици і як околот, розпристер ся неборачыско на чорным дзеркалі гноівкы. Зо сміху од той сцены за бріх брала-м ся. ”Ото Бозьо покарал тя за здраду до жены! ” – закричала-м наостатку. Він іщы трираз прекстил ся і втюк смердячий до хыжы. Отак я тото і в скарзі намалювала та выслала. То як кумо на вашу думку?... Добрі-м зробила, ци злі? Што?! Гварите, же то рідна сестра ночувала в него? Направду? Боже небесний! Ходте з хыжы... Зараз же лечу на почту. Може іщы листы не одправили.





Задачы:
I. Послухай тексту і навчый ся го чытати правильно вымавляючы буквы и і ы.
II. Выбер з тексту слова з буквом и.
III. Погрупуй выбраны слова беручы під увагу орфоґрафічны правила, чом пишеме тоту букву.

 

Одповіди до задач з лекциі 64 i 65:


Кілко годин? – Która godzina?

Перша година. – Pierwsza.

Буде коло другой. – Około drugiej.

Пункт третя. – Dokładnie trzecia.

Пят по четвертій. – Pięć po trzeciej.

Пятнадцет по пятій. – Piętnaście po dziesiątej.

Піл семой. – Wpół do siódmej.

За пятнадцет сема. – Za piętnaście siódma.

За десят осмa. – Za dziesięć ósma.

Юж є полудне. – Już południe.

Є пілніч. – Jest północ.

Стрітиме ся за піл годины. – Spotkamy się za pół godziny.

То уж за пізно. – To już za późno.

То іщы за скоро (завчасу). – To jeszcze za wcześnie.

Ци Ваша година (Ваш зыґарок) ходит добрі? – Czy pana zegarek dobrze chodzi/ działa?

Він/ она кус пізнит. – Trochę się spóźnia.

Він/ она переважні спішыт. – Przeważnie spieszy.

На стіні вісит великій зыґар. – Na ścianie wisi wielki zegar.

Накрутте зыґарок і наставте дзвоніня на шесту. – Nakręćcie zegarek i ustawcie budzik na szóstą.


або... або – albo… albo

ани... ани – ani… ani

барз давно – bardzo dawno

фурт, все, заєдно – ciągle

хоц – chociaż

часом, даколи – czasem, kiedyś

часто – często

даколи, попередньо – kiedyś, poprzednio

попередній, давний – poprzedni, dawny

до тепер – do teraz

хоц-коли – kiedykolwiek

колиси, товды – kiedyś, wtedy

даколи, колиси – kіedyś

на все, на вікы – na zawsze, na wieki

нараз – od razu, nagle

на конец, вкінци – na koniec, w końcu

за недолго, внет – niedługo

николи – nigdy

од тепер – od teraz

остатній – ostatni

остатньо – ostatnio

потім, по, пак – potem, po

перед – przed

минуле, минулий – przeszłość, przeszły

будучніст, будучий – przyszłość, przyszły

рідко – rzadko

зараз, уж, юж, такой – zaraz, już

теперішніст, теперішній – teraźniejszość, teraźniejszy

скоро – szybko

праві – prawie

зараз, дораз – zaraz

найчастійше, переважні – najczęściej, przeważnie

все, заран, піл годины, скорше, на час, спізняла ся, сема, рано, девята, вечером, рідко, осму, пятнадцет по осмій, піл девятой, вічным, академіцкым квадрансом, часто, зыґарків, осму годину, шесту, за десят, за пятнадцет осма, встыгнути, дуже часу, конец, хвилі, надышол тот ден, од полудня, двадцет минут, перед часом, ждати

1:30 – піл другой

7:15 – пятнадцет по семій

8:45 – за пятнадцет девята

12:00 – дванадцета, полудне

14:00 –  друга по полудни

15:25 – за пят піл четвертой

17:20 – за десят піл шестой, двадцет по пятій

19:43 – сімнадцет минут до осмой

21:52 – за вісем десята

23: 16 – шістнадцет по єденадцетій

24:00 – дванадцета, пілніч


сыном, было, косы, лукы, жебы, кавальчык, кричыт, вышли,  вшыткы, ты, высоко, тым, жебы, чым

 

в основі слів: сыном, было

в префіксі вы-: вышли

назывникы женского рода, котры в называючым одмінку єднотного чысла кінчат ся на -а: косы, лукы

місценазывник: тым, ты, чым