Тема: Приметы характеру чловека
При першій нашій стрічи, тє. медже мном, молодым адміністратором парохіі і Єфремом – інвентарскым дяком в тій парохіі, а тым самым і учытельом в місцевій школі, зауважыл єм, же він односил ся до мене з якысого-то рода недовірьом, выраженым тым, же коли він мого попередника в рукы цілувал, мене лем незауважальным поклоном витал. Скоро по тым єм узнал, же він до молодых священників a priori практыкує недовіруваня. „Што молоде, то іщы з іглы, і – непрактычне” – повідал він. (...)
Оддаючы полну пошану Єфремови за його знаня церковных книг, не можу того зробити за його спів. Не лем його неприємний голос разил моє здорове ухо, але більше його стала дяківска привычка, псути гардий заспів през него выдуманима нефаховыма фіорютурами, приводила моі хоц і барз здоровы нервы в незвычайний розстрій. (...)
Єдного разу по проповіди повіл єм, же в часі зимы в кажду неділю по полудни буду вчыл молодеж церковного співу, і возвал єм вшыткых обох плоти, а тіж і старшых співолюбных, жебы приходили до школы в вызначены дни. Был то, признаю ся, ароґантскій крок з мойой стороны, прото же окрем правильно збудуваного уха, не мал єм більше жадных музыкальных здібности, а гармонія і єй правила были для мене так знаны, як внутренніст Африкы. Навчыл єм ся лем од мойой жены механічні три акорды на ґітарі, і на тій вантпливій основі осмілил єм ся основати хор. Зобрану молодеж легко пришло мі поділити на два голосы: дівчата до сопранів, хлопців до альтів, але баса, без котрого хор то тото само, што страва без соли, не мож было в цілым селі, рахуючым 140 родин вынайти; навет сам начальник громады, выслужений, рослий хлоп з грудми шырокыма, як пец в його хыжи, мал лем деликатний голос. Пропало! Хор змушений єм был лем в два голосы основати; – але найгірше зо вшыткого было тото, же правильному одспіваню выбраных през мене поважных пісні, якы я зо семінаря єм собі запамятал, мішал не хто інчий, лем мій уцтивий Єфрем. Што я в школі за посередством мойой, в тым припадку, надмірной терпливости і з помочом мойой сильной груди вывчыл, він все тото в церкви своіма дяконьскыма „выкрутасами” зопсул. (...)
На основі горі повідженого повинен єм был підозрівати Єфрема (і направду то было його слабом стороном), же він не хтіл навчыти школярів церковного співу, а то зо страху, жебы вывчений през него хлопец не „высадил” го в наступстві з дяківства.
Моє підозріня скоро ся потвердило при одвіджыню през мене сельской школы. Же товдышня школьна наука не одповідала запотребуваню теперішньой педаґоґікы, о тото неє што ся сварити. Школяре складали буквы в слова подля одвічной руской методы. (...) Тота метода вчыня была твердым оріхом на мягкы зубы хлопців, але не смотрячы на тото, застал єм іх прекрасні знаючых богословія, а біблийну історию обох Завітів они ліпше знали, чым не єден з теперішніх семінаристів; окрем того хлопці справні чытали церковны книгы зо вшыткыма можливыма „рцы- і словотытлами” і писали старанным писмом. То было для мене достаточні. Хотячы розбудити в дітях і іх родичах охоту до одвіджаня школы, казал єм Єфремови, жебы „Апостол” чытали діти в церкви по порядку. Єфрем принял маю пропозицию в глубокым молчанію, але уж в першу неділю по тым чытал сам „Апостол”. По богослужыню припомнул єм йому, жебы в найближшу неділю „Апостол” чытал Федко Тымчышын, а „Bірую” Грицко Палениця, оба пильны ученикы нашой школы. Но і на тот раз Єфрем забыл про мій приказ.(...)
докладний, дрібницьовний – dokładny, szczegółowy
актывний – aktywny
aґресивний – agresywny
aмбітний – ambitny
aроґантскій, грубий – arogancki
охочий – chętny
одважний – odważny
нецєкавий, нудний – nudny
быстрий, мудрий – bystry
стриманий – opanowany
нестраплений – beztroski
неосторожний – nieostrożny
заходячий – troskliwy
осторожний – ostrożny
чарівний – czarujący, uroczy
радістний – radosny
дітячий, дітинячий – dziecinny
самоувірений – pewny siebie
змішаний – zmieszany
спілчутливий – współczujący
креатывний – kreatywny
злий – zły
строгій – okrutny
рішытельний – zdecydowany
здетермінуваний – zdeterminowany
неуцтивий – nieuczciwy
незорґанізуваний – niezorganizowany
неінтересуючий, нудний – nudny
спокійний – spokojny
вірний – wierny
щырий – szczery
приятельскій – przyjacielski
смішний – zabawny
гойний – hojny
лагідний – łagodny
вдячний – wdzięczny
робітний – pracowity
помічний – pomocny
шырий – szczery
творчий – twórczy
недозрілий – niedojrzały
нетерпеливий – niecierpliwy
немилий – nieuprzejmy
незалежний – niezależny
нещырий – nieszczery
неодповідальний – nieodpowiedzialny
заздрістний – zazdrosny
милий – uprzejmy, życzliwy
лінивий – leniwy
дозрілий – dojrzały
скупий – skąpy
непорядний – nieporządny
смутний – smutny
немилий – niemiły
милий – miły
оптимістычний – optymistyczny
ориґінальний – oryginalny
терпеливий – cierpliwy
пунктуальний – punktualny
тихій – cichy
одповідальний – odpowiedzialny
негречний – niegrzeczny
розсудний – rozsądny
вражливий – wrażliwy
поважний – poważny
несмілий – nieśmiały
дурний – głupi
сильний – silny
впертий – uparty
бесідливий – rozmowny
задуманий – zamyślony
безрозумний – bezmyślny
толеранцийний – tolerancyjny
гордий – dumny
впертий – uparty
недовірливий – niedowiarek
шпарливий – oszczędny
В лемківскым языку приметы характеру часто окрислят ся описово, нп. слово pedantyczny найліпше описати як: люблячый порядок, тот котрий любит порядок. Тоты придавникы, котры сут поданы горі, часто мож заступити описом, котрий ліпше звучыт і липше образує тото, что хочеме повісти.
Задачы:
I. Навчый ся чытати текст.
II. Оповідж, якым дяком был Єфрем.
III. Повідж, якыма приметами характеру описал бы-с себе.