fot. O. Duć-Fajfer
fot. lemko.org
fot. J. Mazur

Тема: Гамерика. Буквы г, х, ґ




 

Гамерика

  

Гриц і Ганця поіхали до Гамерикы. Першого дня замешкали в готели, але зараз на другій ден приіхали по них тета Галя і уйко Гавриіл. Тета была хрестном мамом Гриця. Не виділ єй пару гардых років, од тамтого часу кус згрубла і выгарділа. Уйко з тетом взяли іх до свойой хыжы.

 Го, го! Як ту гарді! – повіл Гриц.

 Я мам для вас подаркы – рекла Ганця, – для теты Галі тебетова хустка і гадвабний ґорсет, а для уйка ґєрок і грубы сукняны ґачы.

 Йой, Ганцю! Та в нас не носит ся уж хусток і ґорсетів, гев нихто не чул о гунях, чугях і холошнях, вшыткы облікают ся в ґарсонкы і ґарнітуры.

– Я знам, в нас тіж такє облечыня ся не носит, лем од свята. Думала єм, же ся втішыте такым ґальовым ґорсетом і спомнете си нашы Горы.

Гриц і Ганця гостили в Гамериці цілий місяц, гуляли, оглядали выставы, ходили по склепах і глядали подарків. Аж в кінци зоцло ім ся за Горами і задумали вертати. Приіхали до свого Ґладышова і одраз пришли до них гості. Каждий достал даякій хосенний подарок. Ганціна мама горці, няньо гармошку, Гриців няньо достал гамерицкій дуган, а мама красні малюваны горнята. Посідили вшыткы, погостили ся горохом з грибами, галушками, грушками, гарбузом, выпили по погарику самогонкы і гречні розышли ся дохыж.

 Йой, всяды добрі, але в нас в Горах найліпше – збыхнул Гриц, – не піду веце ниґде дале як на ярмак до Ґрибова, або до Ґорлиц.

Ганця лем ся всміхнула, а Гриц єй пригорнул щесливий, же зас сут дома.

 

 

Буквы х, г і ґ пишеме в тых словах де іх чуєме, нп.: Гриц, рогы, Ганця, дуга, готель, горнец, дуган, гора, горох, хабзина, хребт, хосен, хрест, хустка, муха, збыхнути, ґачы, ґєрок, Ґрибів, ґанч.

Часто єст так, же г пишеме там, де в польскым языку в паралельных словах єст h, або g, а х там, де ch.     

Х пишеме коли вымінят ся в інчых формах того самого слова або близкозначных словах на ш: муха – мушка, дмухат – выдмушка.

Х пишеме по букві с, нп.: сходити, схід.

Х пишеме на кінци слів: оріх, дорогах.

Г пишеме коли вимінят ся в інчых формах того самого слова або близкозначных словах на ж: дорога – дорожка, перогы - перожкы.

 


Задачы:

I. В місце крапок впиш букву г або х.

Єфрозка Плашевска

...анціна при...ода

Котрисо...о дня влони ...анця ішла ...орі селом ...олосно співаючы. ...олос мала барз ...ардий. ...анця была ...рубо за...орнена, бо на дворі было ...олодно, тівко што лем з...ыб сні... ...анця тепер бы ся з о...отом напила ...орячой ...арбаты.

На...лі на за...оді за...ырміло. ...анці як бы ...олос до ...ыртаны воп...ал, аж пристанула. Но...ы зачали ся під ньом по...ынати. Коли другій раз за...ырміло, ...анця ...ватила ...устку, котру мала на ...олові в рукы і по...нала до...ыж. С...овала ся за у...лом і пресідила так до вечера. ...анця барз ся бояла ...ырміня.

Бечером вернул єй ...лоп і ...лядал свою жену. Коли єй нашол і выслу...хал, што было причыном єй стра...у, так ся сміял, же аж му вор...ы напу...ли. Він знал, же не ...ырміло. То ...аврилко підставил якісий ґранат під вы...одок Ми...ала, бо ся на не...о з...нівал.

 


II. Послухай текст звертаючы увагу на выповіданя букв г, х і ґ. 
III. Повтор по пару раз слова з тыма буквами. 
IV. Розвяж:







1. Єст гарда як світит сонце, брыдка, як ліє дощ.
2. Ярина, котру часто іме з капустом.
3. Облікаме іх на ся (загалом, вшытко, што облікаме).
4. Ма іх корова, баран ци єлень.
5. Музычний інструмент.
6. Рослина, квитне на біло, сок з єй овочів помагат на перестуджыня, бесідуют тіж на ню чорний або дикій без.
7. Чути го перед бурьом.


1. Мешкаш в ній.
2. Мітат коло уха.
3. ... сонця (рано).
4. Женскє імено, здрібніня од Анастасиі.
5. Овоч, не росне на вербі.
6. Маґура або Кычера. 






1. Што робит чловек, коли му тяжко?
2. Смачне зеренце в твердій шкарупці.
3. Част жіночого народного облечыня.
4. Веде до ціли. 
5. Набияме ним файку.
6. Част мужского народного облечыня.
7. Рускы або з капустом.

Одповіди до задач з лекций 71 i 72:


дуб, трепота, ліщына, бук, береза, терка


Автором верша В Велику Пятницю єст Марія Конопніцка.

тішыт, біді, світі, селі, зазріти, втіха, радіст, ґаздыні, більше, сусіды, купі, дівча, ій, хрін, сміє, другій, гладіцькы, округліцькы, імость, преці, іщы, років, ґаздівства, парібка, робітний, підріс, кышінці, ніс, палюнці, окрутні, шіст, неділю, іх, свічком, ціле, дрібныма, дітми, пішол, дзюравій, під, опіком, должників, Великодні, потік, спідкы, двір, ніт, кобиці, трісочкы, середині, дзюрі, діточками, сіньох, ім, істи, захворіла, цікавы, панів, хворіют, бідний, хліба, післала, віст, вісточкы, сусід, однехтіло, сідил, потім, цілком, розуміют, потішат, голові, стрікат, Воскресінє, благовістити