fot. O. Duć-Fajfer
fot. lemko.org
fot. J. Mazur

Тема: Приметы характеру чловека




Мій блаженной памяти дяк 
(Характеристыка вмершого поколіня) 

(урывок твору Владиміра Хыляка)

 

 

            При першій нашій стрічи, тє. медже мном, молодым адміністратором парохіі і Єфремом – інвентарскым дяком в тій парохіі, а тым самым і учытельом в місцевій школі, зауважыл єм, же він односил ся до мене з якысого-то рода недовірьом, выраженым тым, же коли він мого попередника в рукы цілувал, мене лем незауважальным поклоном витал. Скоро по тым єм узнал, же він до молодых священників a priori практыкує недовіруваня. „Што молоде, то іщы з іглы, і – непрактычне” – повідал він. (...)

Оддаючы полну пошану Єфремови за його знаня церковных книг, не можу того зробити за його спів. Не лем його неприємний голос разил моє здорове ухо, але більше його стала дяківска привычка, псути гардий заспів през него выдуманима нефаховыма фіорютурами, приводила моі хоц і барз здоровы нервы в незвычайний розстрій. (...)

 Єдного разу по проповіди повіл єм, же в часі зимы в кажду неділю по полудни буду вчыл молодеж церковного співу, і возвал єм вшыткых обох плоти, а тіж і старшых співолюбных, жебы приходили до школы в вызначены дни. Был то, признаю ся, ароґантскій крок з мойой стороны, прото же окрем правильно збудуваного уха, не мал єм більше жадных музыкальных здібности, а гармонія і єй правила были для мене так знаны, як внутренніст Африкы. Навчыл єм ся лем од мойой жены механічні три акорды на ґітарі, і на тій вантпливій основі осмілил єм ся основати хор. Зобрану молодеж легко пришло мі поділити на два голосы: дівчата до сопранів, хлопців до альтів, але баса, без котрого хор то тото само, што страва без соли, не мож было в цілым селі, рахуючым 140 родин вынайти; навет сам начальник громады, выслужений, рослий хлоп з грудми шырокыма, як пец в його хыжи, мал лем деликатний голос. Пропало! Хор змушений єм был лем в два голосы основати; – але найгірше зо вшыткого было тото, же правильному одспіваню выбраных през мене поважных пісні, якы я зо семінаря єм собі запамятал, мішал не хто інчий, лем мій уцтивий Єфрем. Што я в школі за посередством мойой, в тым припадку, надмірной терпливости і з помочом мойой сильной груди вывчыл, він все тото в церкви своіма дяконьскыма „выкрутасами” зопсул. (...)

На основі горі повідженого повинен єм был підозрівати Єфрема (і направду то было його слабом стороном), же він не хтіл навчыти школярів церковного співу, а то зо страху, жебы вывчений през него хлопец не „высадил” го в наступстві з дяківства.

Моє підозріня скоро ся потвердило при одвіджыню през мене сельской школы. Же товдышня школьна наука не одповідала запотребуваню теперішньой педаґоґікы, о тото неє што ся сварити. Школяре складали буквы в слова подля одвічной руской методы. (...) Тота метода вчыня была твердым оріхом на мягкы зубы хлопців, але не смотрячы на тото, застал єм іх прекрасні знаючых богословія, а біблийну історию обох Завітів они ліпше знали, чым не єден з теперішніх семінаристів; окрем того хлопці справні чытали церковны книгы зо вшыткыма можливыма „рцы- і словотытлами” і писали старанным писмом. То было для мене достаточні. Хотячы розбудити в дітях і іх родичах охоту до одвіджаня  школы, казал єм Єфремови, жебы „Апостол”  чытали діти в церкви по порядку. Єфрем принял маю пропозицию в глубокым молчанію, але уж в першу неділю по тым чытал сам „Апостол”. По богослужыню припомнул єм йому,  жебы в найближшу неділю „Апостол” чытал Федко Тымчышын, а „Bірую” Грицко Палениця, оба пильны ученикы нашой школы. Но і на тот раз Єфрем забыл про мій приказ.(...)

 

 

докладний, дрібницьовний  dokładny, szczegółowy

актывний  aktywny

aґресивний – agresywny

aмбітний – ambitny

aроґантскій, грубий  arogancki

охочий  chętny

одважний  odważny

нецєкавий, нудний – nudny

быстрий, мудрий – bystry

стриманий – opanowany

нестраплений  beztroski

неосторожний – nieostrożny

заходячий – troskliwy

осторожний  ostrożny

чарівний – czarujący, uroczy

радістний – radosny

дітячий, дітинячий – dziecinny

самоувірений – pewny siebie

змішаний  zmieszany

спілчутливий – współczujący

креатывний – kreatywny

злий  zły

строгій – okrutny

рішытельний – zdecydowany

здетермінуваний  zdeterminowany

неуцтивий – nieuczciwy

незорґанізуваний – niezorganizowany

неінтересуючий, нудний – nudny

спокійний – spokojny

вірний  wierny

щырий  szczery

приятельскій – przyjacielski

смішний – zabawny

гойний – hojny

лагідний – łagodny

вдячний  wdzięczny

робітний – pracowity

помічний – pomocny

шырий – szczery

творчий – twórczy

недозрілий – niedojrzały

нетерпеливий – niecierpliwy

немилий – nieuprzejmy

незалежний – niezależny

нещырий – nieszczery

неодповідальний – nieodpowiedzialny

заздрістний – zazdrosny

милий – uprzejmy, życzliwy

лінивий – leniwy

дозрілий – dojrzały

скупий – skąpy

непорядний – nieporządny

смутний – smutny

немилий – niemiły

милий  miły

оптимістычний – optymistyczny

ориґінальний  oryginalny

терпеливий – cierpliwy

пунктуальний  punktualny

тихій – cichy

одповідальний – odpowiedzialny

негречний – niegrzeczny

розсудний – rozsądny

вражливий – wrażliwy

поважний – poważny

несмілий – nieśmiały

дурний – głupi

сильний  silny

впертий – uparty

бесідливий – rozmowny

задуманий – zamyślony

безрозумний – bezmyślny

толеранцийний – tolerancyjny

гордий – dumny

впертий – uparty

недовірливий – niedowiarek

шпарливий  oszczędny

 

В лемківскым языку приметы характеру часто окрислят ся описово, нп. слово pedantyczny найліпше описати як: люблячый порядок, тот котрий любит порядок. Тоты придавникы, котры сут поданы горі, часто мож заступити описом, котрий ліпше звучыт і липше образує тото, что хочеме повісти.

 

Задачы:

I. Навчый ся чытати текст.

II. Оповідж, якым дяком был Єфрем.

III. Повідж, якыма приметами характеру описал бы-с себе.