Тема: Вакациі на селі. Четверта одміна назывників
До четвертой одміны належат назывникы середнього рода з кінцівком -а, -я в называючым одмінку єднотного чысла, котры при одміняню мают інтерфікс -ат-, -ят-, нп.: гача, теля, паця і інчы назвы малых звірят, дівча, опліча, або інтерфікс -ен-, нп.: імя, сімя, вымя.
Вакациі на селі
Зачали ся вакациі. Ксандра і Софія, двоюрідны сестры, зарахували вшыткы іспиты в літній сесиі і рішыли, же разом, так як за давных років, поіхают на село, до бабы і діда. Мали там тіж быти іх двоюрідны братя Семан і Адам. Дівчата тішили ся, же зас цілом бандом поволочат ся по селі, походят по лісі за грибами, поімают рыбы.
Уж по дорозі дівчата привитало пся, котре літало коло них весело махаючы хвостом. В тым товаристві дівчата вошли на подворец, баба кормили качата і гусята, а дідо прібувал запрігати гача до воза. Обоє барз радували ся з приізду внучок.
– Добрі, же сте приіхали, поможете при ґаздівці, бо мы уж штораз менше сил маме – повіл дідо, – хыбаль же пані студенткы уж забыли, што то робота. Адам і Семан уж погнали уці на паствиско під лісом, лем тота єдна ся лишила, бо ма мати ягнята.
Дівчата преблекли ся в стары оплічата і скоро полетіли помагати в ґаздуваню. Софія выгнала на паствиско телята і серня, котре на яр дідо принюс з ліса. Ксандра накормила пацята і выгнала з загороды курята, котры розгребували бабины грядкы.
– Ци пся має уж імено? – звідала ся Ксандруся.
– Пся оддаме сусідам, а за не достанеме котята, для них можете выдумати імена.
То были вакациі як за старых, добрых часів дітиньства. Внучата помагали дідам при ґаздівці, а вечерами ходили до ліса на ягоды і малины, слухали співу пташат, імали рыбы. Семанови повело ся зімати на вечерю величезного сума, трафляли ся тіж пстругы і щупакы.
Місяц скоро минул і дівчата мусіли вертати домів, до міста, але обіцяли, же частійше будут приізджати на село, помагати дідам.
єднотне чысло множне чысло
Н. пац-я Н. пац-ят-а
Р. пац-ят-е/ пац-ят-а Р. пац-ят
Д. пац-ят-у Д. пац-ят-ам
В. пац-я В. пац-ят-а
Т. пац-ят-ом Т. пац-ят-ами/ пац-ят-ми
М. пац-ят-и М. пац-ят-ах/ пац-ят-ох
К. пац-я К. пац-ят-а
Н. тел-я Н. тел-ят-а
Р. тел-ят-е/ тел-ят-а Р. тел-ят
Д. тел-ят-у Д. тел-ят-ам
В. тел-я В. тел-ят-а
Т. тел-ят-ом Т. тел-ят-ами/ тел-ят-ми
М. тел-ят-и М. тел-ят-ах
К. тел-я К. тел-ят-а
Н. дівч-а Н. дівч-ат-а
Р. дівч-ат-е/ дівч-ат-а Р. дівч-ат
Д. дівч-ат-у Д. дівч-ат-ам
В. дівч-а В. дівч-ат-а
Т. дівч-ат-ом Т. дівч-ат-ами/ дівч-ат-ми
М. дівч-ат-и М. дівч-ат-ах
К. дівч-а К. дівч-ат-а
Н. ім-я Н. ім-ен-а
Р. ім-ен-а/ ім-ен-и Р. ім-ен
Д. ім-ен-у Д. ім-ен-ам
Р. ім-я Р. ім-ен-а
Т. ім-ен-ом Т. ім-ен-ами
М. ім-ен-и М. ім-ен-ах
К. ім-я К. ім-ен-а
Коментар:
1. Назывникы середнього рода знамено, племено, рамено, стремено і назывник мужского рода поломін, котры в праславяньскым языку належали до того тыпу одміны, в лемківскым языку одміняют ся гнеска подля другой одміны.
2. Назывник імя має тіж норматывну, вариянтову форму імено.
Вариянтовы кінцівкы назывників четвертой одміны.
1. Рождаючий одмінок назывників з суфіксом -ат-, -ят- в єднотным чыслі ма вариянтовы кінцівкы -е/ -а, нп. гачате/ гачата. Назывникы з суфіксом -ен- мают кінцівкы -а/ -и, нп. семена/ семени.
2. Част назывників той одміны ма в творячым одмінку множного чысла по дві кінцівкы: -ами/ -ми, нп. дівчатами/ дівчатми.
Молоды (недозрілы) звірята найчастійше выступуючы серед статку в загороді мают своі власны назвы (тіж приналежны до четвертой одміны), не створены од назвы старых (дозрілых) іх родители, нп.:
гача – молодий кін
теля – молода корова, быцьок
ягня – молода уця
паця – молода свиня
Задачы:
I. Найд в тексті вшыткы назывникы IV одміны і одмін тоты, котрых неє в примірах.
II. Створ назвы малых звірят од: уця, коза, волк, птах, медвід, астряб, дик, малпа і слон.
III. Створ свій текст, в котрым найде ся як найвеце назывників IV одміны.