Тема: Рождество Христове. Велийны і рождественны обычаі серед Лемків

РОЖДЕСТВО ХРИСТОВЕ

I. Повiдж, коли на Лемковинi обходит ся свята Рождества Христового?

Демко Трохановскiй

Велия

Єдным з важнійшых під взглядом обрядів дньом в році єст Велия Різдва Христового. Окрем того, же то ден строгого посту, передо вшыткым має вызначыти деякы подіі в жытю чловека і його ґаздівкы на цілий наступний рік. Важне є, жебы уж стаючы з постелі мати добрий гумор і усміх на ґамбі, бо, як бесідуют, якій чловек на Велию, такій і цілий рік!               

Вода в обрядовости все мала велику ролю як символ здоровля і очыщыня. Перед велийном вечерьом вшыткы домовникы рытуальні обмывали ся в потічку, ци ріці. Подібно в некотрых селах донага ся розберали і плюскали в цілком студеній воді. Были тіж села, де люде брали до ґамбы воду і летіли з ньом дохыж, жебы выплюти на пец. Хто долетіл, тому на певно біль зубів не докучал цілий рік.

Тото, жебы нич не істи цілий ден, то кус пізнійша традиция, але фактом є, же, з рациі реліґійных правил, велийну вечерю рыхтує ся лем з дарів землі, тзн. без молока, ани яєц. При тым іщы, ґаздыня не може спрібувати ідла, котре варит, зато не рідко тяжко є ґылтнути страву, в котрій попрю і соли єст більше, як інчых субстытутів.

Велия – Святий Вечер, то ден, в котрым панувала велика повага для звірят. Окрем худобы, до котрой перед вечерьом ходил ґазда і честувал ю хлібом з чеснком в середині – тзв. „полазником”, призываны были волкы, птахы. Як не пришли в тій хвили, то мали ся не вказувати в обыстю веце і не заберати кур і овец. Коты, коли одраз зідали бобалькы, передповідали, же в тым році выйде з хыжы дівка, а ґаздыня з каждой стравы одкладала до мисятка кус для „ягняток і быдляток”, і потім честувала добыток.

Само ідло было пістне, але барз ріжнородне і, передо вшыткым, смачне. По розділіню освяченой на ранішній св. Літургіі просфоры, ґазда роздавал вшыткым чеснок – символ здоровля. Бесідує ся, же чеснок николи так не смакує, як в Велию. Были тіж перогы ріжного рода: з капустом, з комперями, з сушеныма овочами, до того бобалькы, горох, фізола, губы, юха, капуста, котру перед зіджыньом завивано, жебы в наступным році красша выросла і ся купы тримала. Але найбарже характерна страва лемківского велийного стола то кєселиця, а найліпша – коли густа!

При столі iло ся з єдной мискы і лем лжыцьом, а як уж ся ю взяло до рукы, то до кінця треба было тримати в долони. При тым был заказ ставаня од стола. Ставати могла лем ґаздыня, котра доносила ідло. А і операти на столі ся не повинно, жебы в літі ся зерно ґу земли не клало.

По скінченій вечері, по молитві, ґазда дякувал Всевышньому, же і в тым році дал участникам здоровля і силу стрітити ся разом і просил го, жебы никого не бракло за рік. Товды, з радости народжыня ся Бога, вшыткы велийникы зачынали співати коляды і тішыти ся праздником Різдва Христового. Остало уж лем іти на Великє Повечеріє до церкви, оддати в святыни чест Новонародженому Отрочату.

Перший ден свят зачынал ся, як лем сонце зза горы вышло. По хыжах ходили полазникы – колядникы, котры зо співом, добрым словом і різдвяныма желанями "на щестя, на здоровля, на тот Новий Рік" ділили з домовниками радіст Різдва. В тот Ден зас ішло ся над ріку, але в одріжніню од Велиі, метано до ней грошы і нима ся обмывано, жебы ся кышені цілий рік тримали. Стравы, котры остали з вечері іло ся заміст вареного полуденка і певно з той практычной причыны днес можеме называти оне традицийом.

В другій ден свят, з самого рана, дівкы мали вымести порядні хыжу, бо, за народном традицийом, аж тепер мож было тото зробити, але мусіли встигнути заним пришли хлопці і вышмарити в місце, де рідко ся ходит – до саду, на царину. При тым неєдна гілкала і слухала еха. З котрой стороны пришло, одтамале мал прити до ней муж.

строгій – ścisły, surowy

ґаздівка – gospodarstwo

донага – do naga

студенa – chłodna

ґылтати – łykać

попер – pieprz

субстытут – składnik

худоба/ статок – bydło

передповідати – przepowiadać

мисятко –  maluteńka miseczka      

освяченa – święcona

завивати – zawijać

Всевышній – Najwyższy

Великє Повечеріє – Pasterka

Новонароджене Отроча – Nowonarodzone Dzieciątko

різдвяне желаня – bożonarodzeniowe życzenie 

метати – rzucаć

полазникы/ колядникы – kolędnicy

страва – potrawa 

вымести – wymieść

встигнути – zdążyć

гівканя – okrzyk, nawoływanie    

II. Докінч речыня корыстаючы з прочытаного тексту.

1)      Якій чловек на Велию, .......... .

2)      Вода все мала велику ролю, як .......... .

3)      Велийну вечерю рыхтує ся лем .......... .

4)      Ґаздыня з каждой стравы одкладала до мисятка для .......... .

5)      Само ідло было .......... .

6)      Ґазда роздавал чеснок – символ ......... .

7)      Были перогы з .......... .

8)      Найбарже характерна страва лемківского велийного стола то ......... .

9)      По хыжах ходили ........ .

10)   Стравы, котры остали з вечері іло ся заміст .......... .

11)   З котрой стороны пришло ехо .......... .

III. Прочытай заміщены долов велийны звычаі і ворожыня. Повідж, о якых інчых звычаях і ворожынях была мова в тексті „Велия”?

1)      На Святий Вечер давали статкови чеснок з хлібом, паля і зіля.

2)      Як сідали на Велию до Святой Вечері, то стайню заперали на колодку, жебы босорка не одобрала коровам молока.

3)      Хто на Велию наносит дуже дров і трісок, то буде мал щестя до грибів.

4)      По вечері лыжкы звязували разом, жебы родина тримала ся купы і жебы в літі статок ся не розходил.

5)  Не буде ся карало, як на Велию приде перша до хыжы баба або бортак, жебы ся карало повинен прити молодий хлоп або хлопец.

IV. Повідж, якы звычаі і ворожыня заховали ся в тебе в хыжи?

V. Прочытай урывкы тексту Петра Мурянкы  Велийне iнтермеццо і выпиш з нього вшыткы стравы велийного стола. Повідж, котра з них найбарже ти смакує.

Петро Мурянка 

 Велийне iнтермеццо

 (...) Перша страва – то сіль! Сіль землі, сіль жытя. (...)

  І чеснок. Острий, терпкій, як доля верховынця. Лікарство на вшыткы болі.

  І кєселиця. Як парує на великій мисі, як чудово пахне.

  Выпийме пугарик за Велию, за кєселицю і за Бескыды. Выпийме за тых, што не можут з нами плакати і радувати ся. Выпийме пугарик. (...)

  І бобалькы! Хто цілу на раз ґылтне? Кєд добрі омащена, та лем шустне!

  І губы! Богацтво нашого краю. Я о вас думам ціліцкій ден. Три лыжкы до шафлика, для быдляток, для ягняток, і юж вас ім, губы моі.

  І фізола з горохом, і горох з фізолом!

  І сливкы, і ябка, і грушы. Юж єм не голоден, але юшку добрі посербати.

  І карпелі. Кусцьок, символічно, але зісти треба. В жытю хоц як ся трафлят, не знатя чого ся діждеш.

  І остатня капуста! Слава Тобі, Боже, кілко мож істи.(...)

пугарик – kieliszek 

ґылтне – przełknie

шустне – chluśnie

шафлик – cebrzyk, rodzaj niskiego szerokiego wiadra

посербати – posiorbać

VI. Напиш різдвяны желаня.

Примір: На щестя, на здоровля, на тот Новий Рік!

7. Улож крижівку до госла полазникы. Выкорыстай тоты слова: коляды, звычай, вертеп, потік, пістне, юха, миска, долони, коляды.