fot. O. Duć-Fajfer
fot. lemko.org
fot. J. Mazur

Тема: Злучник, частка, выкричник

 

 

Злучникы то помічны слова, котры лучат самодільны выразы і выразовы групы, а тіж части зложеного речыня в більшы синтактычны єдиниці. Злучникы выражают тіж ріжны значыньовы одношыня медже лученыма компонентами, нп.: і, а, хоц, бо, тіж, але, прото, зато, кєд, хоцбы, адже.

 

Часткы то несамодільны слова, якы выражают однесіня бесідуючого до свойой выповіди або єй части (ріжны емоциі, лоґічны підкрисліня), нп.: ци, як, што, прецін, навет, лем, ні, не, ніт.


Сут тіж такы часткы, при помочи котрых можна творити ріжны части мовы або іх оддільны формы, нп.:

1. часткы -си, -то, -небуд, хоц-, де-, да- творят невызначеніст місценазывників;

2. часткы не-, ни- одрікаючы місценазывникы;

3. частка бы творит условний спосіб часослів;

4. частка -ле єст хоснувана при творіню розказового способу часослів.

 

Выкричник – част мовы, котра обнимат слова, якы выражают (але не называют) ріжны почутя і інтенциі, нп.: Гей! Віо! Ей! Гав-гав! Гоп-гоп! Гей-го! Ха-ха-ха! Дин-дин! Мяу-мяу! Тихо! Ку-ку! Гев! Ад-де! Шах! Мах! Хап! Кап! Тась! Тю-тю! Бась-бась! Люлю! А-псік! Кап!





„Ліпше не одзывати ся нияк і здавати ся глупым, нич одозвати ся і розвіяти всякы вантпливости” 

Марк Твен 


„Люде родят ся рівны, але тіж родят ся ріжны” 

Еріх Фром 


„Здоровий розсудок може заступити такой кажду ступін освіты, та жадна освіта не заступит здорового розсудку” 

Артур Шопенгауер 


„Проблемом нашого віку не єст атомова бомба, лем людскє серце” 

Альберт Айнштайн 


„Краса єст для жінкы важнійша од інтеліґенциі, бо мужчыні легше приходит смотріня нич мышліня” 

Марлен Дітріх 


„Каждий єст такій, якым го створил Бог, а часом навет гірший” 

Оскар Вайльд 


„Кєд видиме уж лем тото, што хочеме видіти, осягнули мы духову сліпоту” 

Марі Ебнер-Ешенбах 


„Жадного геройства не даст ся заплянувати, може ся оно лем притрафити” 

Карель Чапек 


„Людям ся здає, же сут ліпшы, кєд ім єст ліпше” 

Мірослав Жулавскі



„Любов не дає розуму бортакам, але наймудрійшых отуманят” 

Оноре де Бальзак 


„Трон/ престіл без народа то лем штырі дощкы вкрыты аксамітом” 

Наполеон Бонапарте 


„Охота не єст іщы талантом, а талантови далеко до штукы” 

Йозеф Етвеш 


„Кєд лем зачнеш веце думати о тым, што было або буде, преочыш найважнійше: правдиве жытя в теперішньости” 

Лев Толстой

 

 

 

Задачы:

I. Выбер з поданых горі афоризмів познаны в тій лекциі части мовы.

II. Прочытай поданы горі речыня.

III. Перевед на польскій язык:

 а) Кєд брати – та сут братя, кєд дати – та неє братів.

б) На криве дерево і козы скачут.

в) Што на серци, то і на языку.

 

Одпoвіди до задач з лекций 40 i 41:

мойого – мій

мій

я

він

іх – они

мене – я

такы

моі

його – він

нима – они

тото

моє

само

тя – ты

такы

хоц-якы

 

aдукат – adwokat

актор – aktor

акторка – aktorka

архітект – architekt

аптыкар – aptekarz

артиста – artysta

бача – baca lub znachor

банкир – bankier

бiолоґ – biolog

бляхар – blacharz

хірурґ – chirurg

зубний дохтор, дентиста – dentysta, stomatolog

дохтор, лікар – lekarz

драматурґ, драматописатель – dramatopisarz

журналіста – dziennikarz

фотоґраф – fotograf

фризєр – fryzjer

фризєркa – fryzjerka

гайовий – gajowy

угльокоп/ шахтар – górnik

ґрафік – grafik

гыдраулик – hydraulik

інформатык – informatyk

кельнер (-ка) – kelner (-ka)

шофер – kierowca

кєрівник – kierownik

консерватор – konserwator

косметычка – kosmetyczka

коваль – kowal

кравец – krawiec

книговод – księgowy

священник, єґомосьць – ksiądz

кухар (-ка) – kucharz (-ka)

лiсничий – leśniczy

листонош – listonosz

маляp – malarz

моряк – marynarz

муляр – murarz

музык, гудак – muzyk, grajek

учытель (-ка) – nauczyciel (-ka)

загородник – ogrodnik

очний дохтор – okulista

пастух – pastuch

пекаp – piekarz

медычна сестра, медсестра – pielęgniarka

летник, пильот – pilot

писатель – pisarz

поета – poeta

полiциянт, шандар – policjant, żandarm

акушерка – położna

звлечена, проститутка – prostytutka

юристa – prawnik

психолоґ – psycholog

рільник, ґазда – rolnik

різник – rzeźnik

секретарка – sekretarka

слуга – służący

спортовец – sportowiec

прятачка – sprzątaczka

продавeц - sprzedawca

склепова, продавчыня – sprzedawczyni

стражак, oгньовий – strażak

шевц – szewc

слесар – ślusarz

тлумач, перекладч – tłumacz

вояк – żołnierz

золотник – złotnik

жебрак, дзяд – żebrak