Тема: Розказовий і условний спосіб часослів
Temat: Tryb rozkazujący i przypuszczający czasowników
Музыканты
Было то раз в Пассайку –
(Уж буде тому пару літ,
Як єм чул тоту байку...
Може то правда, може ніт):
Пес, осел, кіт і цап,
І два цицковы телята,
Звычайны собі звірята,
Зышли ся на мітинґ в гали
І задумали
Заложыти музыку
В Пассаику...
Порадили,
Ухвалили,
О ноты ся постарали –
Двоі гушлі і цимбалы,
Бубен, клярнет, но і бас,
І оркєстра єст – як фрас!
Настроіли інструменты
Бодайяк, паничку сьвєнты;
Посідали собі рядом,
Тот передом, а тот задом
І заграли, як гудакы...
Але вышло ім нияко.
— Гальт, панове! Вшытко кляп!
Перестанте — гварит цап. —
Зле сідите, неє ладу!
Я си ту з клярнетом сяду,
Ты зас, осле, при мі сід,
А за тобом сяде кіт.
Ты, секунд, за котом сяд!
Єдно теля най ту грат,
А ты, сукін з цимбалами
Сун ся гев і сяд за нами.
Посідали і заграли,
Але планно зас выпало...
— Стоп! — пан осел крикнул зас —
Не так буде, вперед бас,
Бубен сяде за гушлями,
Цап з клярнетом за басами,
І так буде ліпше – реку –
Перше гушлі, а пак секунд.
Посідали і заграли,
І зас планно ім выпало.
Такій вышол, знате, крам,
Што аж зглупіл осел сам.
Всі почали ся сварити
І кричати, і радити,
Уж вшыткого мали дост!
На то вшытко влетіл кос,
А гудакы ся встрашыли,
Бо думали, же то бос...
Але внет ся спохватили.
І гварят му: —
Косе милий!
Порад дашто, бос грамотний,
Штобы сме ся погодили...
Інструменты маме, ноты,
Не браку нам охоты –
Як сам видиш, вшытко маме,
А заграти – не заграме!
А кос гварит:
— Вы гудакы?
Ніт, вы вшыткы сте бортакы!
Не може быти музыкы,
Де сут самы капельникы;
Каждий глупий і завзятий,
Каждий хце дириґувати,
І хоц не зна єдной нуты,
А як дурак світом крутит.
Штобы добрі шла капеля,
Тра єдного учытеля!
Тра навчыти вас азбукы,
Інструменты брати в рукы,
Настроіти, і так дале...
Штобы сте як посідали –
Не суцы сте до музыкы,
Не поможут жадны крикы!
Розказовий спосіб часослів в лемківскым языку твориме од основ теперішнього часу. Од формы 3 особы множыны ознаємляючого способу часослова одтинаме кінцівку -ут або -ат і отримуєме найчастійше хоснувану форму розказову – для 2 особы єднотного чысла. Для 2 особы множыны до той основной формы додаєме кінцівку -те, до 1 особы множыны кінцівку -ме. Для 3 особы єднотного і множного чысла твориме форму розказову попереджаючы властиву ім форму ознаємляючого способу теперішнього часу частком най.
Tryb rozkazujący czasowników w języku łemkowskim tworzy się od tematu czasu teraźniejszego. Od formy 3 osoby liczby mnogiej trybu oznajmującego odrzucamy końcówkę -ут lub -ат i otrzymujemy najczęściej używaną formę trybu rozkazującego – w 2 osobie liczby pojedynczej. Dla trybu rozkazującego w 2 osobie liczby mnogiej dodajemy końcówkę -те, w 1 osobie liczby mnogiej, końcówkę -ме. W 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej tworzymy tryb rozkazujący poprzedzając właściwą im formę trybu oznajmującego w czasie teraźniejszym partykułą най.
Часослова, котрых тема кінчыт ся на мягку согласну, в розказовым способі не заховуют той мягкости.
W czasownikach, których temat kończy się na miękką spółgłoskę, w trybie rozkazującym miękkość zanika.
бесідуют – бесідуй
пушут – пиш
носят – нос
роб(л)ят – роб
рысуют – рысуй
биют – бий
печут – печ
косят – кос
чешут – чеш
сідити
1. – 1. сідме
2. сід 2. сідте
3. най він сідит 3. най они сідят
она сідит
оно сідит
мыти
1. – 1. мыйме
2. мый 2. мыйте
3. най він мыє 3. най они мыют
она мыє
оно мыє
бити ся
1. – 1. бийме ся
2. бий ся 2. бийте ся
3. най він биє ся 3. най они сідят
она биє ся
оно биє ся
втечы
1. – 1. втечме
2. втеч 2. втечте
3. най він втече 3. най они втечут
она втече
оно втече
Істніют тіж формы не цілком згідні з поданым принципом творіня розказового способу. Появлят ся в них в 2 особі кінцівка -ий.
Istnieją także formy odbiegające od podanej zasady tworzenia trybu rozkazującego. Pojawia się w nich w 2 osobie końcówka -ий.
роснути
1. – 1. роснийме
2. росний 2. роснийте
3. най він росне 3. най они роснут
она росне
оно росне
вчыти (ся)
1. – 1. вчыйме (ся)
2. вчый (ся) 2. вчыйте (ся)
3. най він вчыт (ся) 3. най они вчат (ся)
она вчыт (ся)
оно вчыт (ся)
ждати
1. – 1. ждийме
2. ждий 2. ждийте
3. най він жде 3. най они ждут
она жде
оно жде
Часослово быти розказовий спосіб творит од темы будучого часу.
Czasownik быти tworzy formę trybu rozkazującego od tematu czasu przyszłego.
быти
1. – 1. будме
2. буд 2. будте
3. най він буде 3. най они будут
она буде
оно буде
Часом заходит в темі выміна о – і або і – о.
Czasem w temacie zachodzi wymiana о – і lub і – о.
бояти ся
1. – 1. бійме ся
2. бій ся 2. бійте ся
3. най він боіт ся 3. най они боят ся
она боіт ся
оно боіт ся
піти
1. – 1. подме
2. под 2. подте
3. най він піде 3. най они підут
она піде
оно піде
Часто тіж в лемківскым языку хоснувана єст зміцнена форма розказового способу. Зміцняме додаючы частку -ле або -же. Стосує ся іх найчастійше до 2 особы єднотного і множного чысла.
Często w języku łemkowskim używana jest nasilona (wzmocniona) forma trybu rozkazującego. Wzmocnienie uzyskujemy dodając do formy rozkazującej partykułę -ле або -же. Używa się je najczęściej w odniesieniu do 2 osoby liczby pojedynczej i mnogiej.
под-ле подте-ле
сяд-ле сядте-ле
смотр-ле смотрте-ле
воз-ле возте-ле
чытай-ле чытайте-ле
бер-же берте-же
нос-же носте-же
лет-же летте-же
Задачы:
I. Утвор вшыткы формы розказового способу до пятьох выбраных часослів.
II. Навчый ся чытати байку Івана Русенка.
III. В выріжненых в верши часослoвax в розказовым способі змін чысло (з єднотного нa множне і одворотні).
Zadania:
I. Utwórz wszystkie formy trybu rozkazującego dla pięciu wybranych czasowników.
II. Naucz się czytać bajkę Iwana Rusenki.
III. W wyróżnionych w wierszu czasownikach w trybie rozkazującym zmień liczbę (z pojedynczej na mnogą i odwrotnie).