fot. O. Duć-Fajfer
fot. lemko.org
fot. J. Mazur

Тема: Условний спосіб часослів

Temat: Tryb przypuszczający czasowników

 

 

 Моя Отчызна 



Моя отчызна  Лемковина: зараз за Саном, як за плотом 

За десят годин іду „треном”, а лем годину самольотом.

Моя отчызна, рідне село  то Коростенка під Кычером; 

Не барз далеко  може буде да з осем годин автокаром. 

Отчызна моя в Підкарпатю, де місто Кросно, област Ряшів. 

Єст там халупа, сад і поле, лем в чужых руках, уж не наше. 

Отчызна моя така близка, за тыжден часу зайду піше, 

Лем мя не пустят без пашпорту, бо ник мі вызов не напише. 

Не мам до кого ся звернути, хоц там остало люди дуже, 

Не мам там сестры ани брата, лем вшыткы люде для мя чужы. 



Кєд бы я мал, люде добры, шапку-невидимку, 

Поіхал бы-м зараз до хыж, хоц лем на хвилинку. 

Посмотрити на халупу, на тот берег, на ту воду, 

На то село, де-м ся родил і де-м іграл замолоду. 

Посмотрил бы-м на Кычеру, на Порубы, на Чершлины, 

Серце бы ся радувало на вид рідной Лемковины. 



Мила отчызна  не далеко, зараз за Саном, як за плотом, 

Лем мя не пустят без пашпорту, загородили браму дротом. 

Загородили вшыткы стежкы колючым, густым дротом, 

А на проходах всяди стоят пограничникы з кулемьотом. 



Іван Русенко

 

 

            
Условний спосіб в лемківскым языку твориме додаючы частку бы до форм минулого часу часослова.

Характерне для лемківского языка, в однесіню до інчых східньославяньскых 
языків, є самодільна позиция часткы бы, што значыт, же пише ся ю розлучні і може выступувати і пред часословом і по ним, а в часословах вертаных стоіт она переважні перед частком ся. 
В такiй формі минулого часу, де не выступує особовий місценазывник, лем означыня 1 і 2 особы єднотного і множного чысла през одповідню форму часослова быти, кінцівка той формы додавана єст до часткы бы, нп.:


Tryb przypuszczający w języku łemkowskim tworzymy dodając partykułę
бы do form czasu przeszłego czasownika.

Charakterystyczna dla języka łemkowskiego, w stosunku do innych wschodniosłowiańskich języków, jest samodzielność partykuły бы, co oznacza, że pisana jest ona rozłącznie i może stać przed lub po czasowniku, a w czasownikach zwrotnych stoi ona przeważnie przed partykułą ся.

W takiej formie czasu przeszłego, gdzie nie używamy zaimka osobowego, tylko oznaczamy 1 i 2 osobę liczby pojedynczej i mnogiej przez odpowiednią formę czasownika быти, końcówka osobowa tej formy dodawana jest do partykuły бы, np.:

 

ходил бы-м

ходил бы-с

ходили бы сме

ходили бы сте

 

В 3 особі єднотного і множного чысла выступує лем форма з місценазывниким:

W 3 osobie liczby pojedynczej i mnogiej występuje tylko forma z użyciem zaimka osobowego:

 

він бы ходил

она бы ходила

оно бы ходило

они бы ходили

 

Стрічат ся часом тіж форму 1 і 2 особы з застосуваньом особового місценазывника:

Czasem także 1 i 2 osoba występuje w formie stworzonej przy użyciu zaimka osobowego:

 

я бы ходил                          

ты бы ходил

мы бы ходили

вы бы ходили

 

Найчастійше єднак выступує творіня условного способу, подібні як минулого часу, ріжныма способами для 1 і 2 особы, а для 3 особы єднотного і множного чысла, нп.:

Najczęściej jednak spotykamy tworzenie trybu przypuszczającego, podobnie jak czasu przeszłego, na inny sposób dla 1 i 2 osoby liczby pojedynczej i mnogiej, a na inny dla 3 osoby liczby pojedynczej i mnogiej, np.:


печы

пюк бы-м                                                                  пекли бы сме

пюк бы-с                                                                   пекли бы сте

він бы пюк                                                                они бы пекли

она бы пекла

оно бы пекло

 

чытати

чытал бы-м                                                              чытали бы сме

чытал бы-с                                                               чытали бы сте

він бы чытал                                                             они бы чытали

она бы чытала

оно бы чытало

 

сміяти ся

сміял бы-м ся                                                          сміяли бы сме ся

сміяял бы-с ся                                                         сміяли бы сте ся

він бы ся сміял                                                         они бы ся сміяли

она бы ся сміяла

оно бы ся сміяло

 

 

Задача:

I. Створ условну форму для тых самых 5 часослів, для котрых творил єс розказовы формы.

II. Навчый ся чытати остатній верш Івана Русенкы Моя Отчызна.

I. Utwórz tryb przypuszczający dla tych samych 5 czasowników, dla których tworzyłeś w poprzedniej lekcji tryb rozkazujący.

II. Naucz się czytać ostatni wiersz Iwana Rusenki Моя Отчызна.

 

Одповіди до задач з лекций 25 i 26:

II. Кінцівкы одмінків ІІІ одміны:

 

єднотне чысло                                            множне чысло

Н. Ø                                                             Н. -и, -і, -ы

Р. -и, -ы                                                       Р. -и, -ів, -ов

Д. -и                                                             Д. -ам, -ом

В. Ø                                                              В. = H.

Т. -ю, -ом, -ов                                              T. -ами, -ми

М. -и                                                            М. -ах, -ох

К. -е, Ø, -о                                                    К. = H.

 

 

Провіріня знань на конец семестру

Sprawdzenie wiadomości na koniec semestru

 

1. Напиш словами в кількістній, порядковій і громадній формі.

10 

13 

15 

17 

20 

29 

37 

40 

58 

83 

92 

100 

200 

546 

1000 

230 000 

1 000 000 

2. Створ присвійны придавникы од поданых назывників:

ґазда, ґрунт

бык, скора

ґаздыня, паця

Анна, басамунка

гус, пера

Петро, гунька

корова, хвіст 

3. Замін выражыня в скобках присловниками:

а) Ваньо люг .................... (на хырбет) і смотрил, як птахы ....................... (зобраны в купу) одлітуют за море.

б) (В жадным місци).......................... не  міг найти своіх окулярів.

в) Тимко брал ......................... (єден по другым) компері з мішка, не смотрячы ци гарды ци брыдкы.

г) Постав тот стіл ............................. (в тым місци).

ґ) (Коли была осін)............................ ходили сме на грибы.

д) Як ішол єм ..................... (през ліс), стрітил єм волка.

е)  Буду гев сідил ...............................................(до того часу), аж ся зробит ніч.

є) Поступил єм так ......................................... (бо был єм глупий).

ж) (Попереднього дня).............................. не был єм в школі і не мал мі хто прочытати тексту написаного .................................. (в английскым языку).

з) Чом ся не пхаш до переду, лем все ся влечеш ............................ (за інчымана кінци). 

4. Введ  в речынях  выжшу і найвыжшу ступін поданого придавника або присловника.

а) зелений

* Тота трава здає ся....................................... од тамтой.

* А в тым місци трава єст ...............................................

б) добрий

* Могла быс си найти...................................... мужа.

* До той школы приймуют лем учеників з ........................................ оцінами.

в) шыроко

* В тым місци ріка розливат ся .......................................

* Отвор уста ........................................, як лем даш раду.

г) злий

* Все в родині мали мя за .....................................од брата.

* Чом ся все мусиш волочыти з .............................................бетярами.

ґ) великій

* Мій сын недолго буде уж.......................................од мене.

Гімаляі сут ...................................................горами на світі.

5. Напиш назывникы ІІІ одміны в одповіднім одмінку:

1. В сін... стояла бочка з сіль...., жебы не была на сонци, лем в тін...

2. Стіны были похляпаны кров......, бо в ніч............... тота хыжа стала ся ціль........... німецкого стріляня.

3.  В выжшій ступін.......... придавникы означают посиліня приметы якісой річ.....

4. Ждала одповід..... зо суду, піл ніч........ перевертала ся в постіль................., пак снило ся ій, же сідит заперта в церков.......

5. Были сиротами і о своіх матери............  нич не чули.

5. Змін на розказовий і условний спосіб.

а) Ідеш  домів.

б) Даєте собі кус спокою.

в) Робиме вшытко, што ся даст.

г) Дерево росне в лісі.