Тема: І одміна назывників – продолжыня
Temat: I deklinacja rzeczowników – ciąg dalszy
Одміна ІІ групы – мягкотемова:
єднотне чысло множне чысло
Н. хвил-я Н. хвил-і
Р. хвил-і Р. хвиль
Д. хвил-и Д. хвил-ям
В. хвил-ю В. хвил-і
Т. хвиль-ом Т. хвил-ями
М. хвил-и М. хвил-ях
К. хвиль-о К. хвил-і
єднотне чысло множне чысло
Н. земл-я Н. земл-і
Р. земл-і Р. земель
Д. земл-и Д. земл-ям
В. земл-ю В. земл-і
Т. земль-ом Т. земл-ями
М. земл-и М. земл-ях
К. земль-о К. земл-і
єднотне чысло множне чысло
Н. меринд-я Н. меринд-і
Р. меринд-і Р. мериндь
Д. меринд-і Д. меринд-ям
В. меринд-ю В. меринд-і
Т. меринд-ом Т. меринд-ями
М. меринд -і М. меринд-ях
К. меринд-о К. меринд-і
Зверний увагу:
1. При згромаджыню согласных може быти введений гласний звук: земль – земель.
2. Нормом в мягкотемовій І одміні єст кінцівка -и в даючым і місцевым одмінку єднотного чысла, але, як в слові мериндя, вынятково може то быти -і.
Zauważ:
1. Jeśli występuje obok siebie kilka spółgłosek, może pojawić się ułatwiająca wymowę samogłoska: земль – земель.
2. Zasadą gramatyczną w deklinacji I miękkotematowej jest końcówka -и w celowniku oraz miejscowniku liczby pojedynczej, ale, jak w wyrazie мериндя, wyjątkowo może wystąpić końcówka -і.
Одміна ІІІ групы – -ия, -ія:
єднотне чысло множне чысло
Н. істори-я Н. істори-і
Р. істори-і Р. історий
Д. істори-і Д. істори-ям
В. істори-ю В. істори-і
Т. історий-ом Т. істори-ями
М. істори-і М. істори-ях
К. історий-о К. істори-і
єднотне чысло множне чысло
Н. армі-я Н. армі-і
Р. армі-і Р. армій
Д. армі-і Д. армі-ям
В. армі-ю В. армі-і
Т. армій-ом Т. армі-ями
М. армі-і М. армі-ях
К. армій-о К. армі-і
єднотне чысло множне чысло
Н. Іли-я Н. Іли-і
Р. Іли-і Р. Ілий
Д. Іли-і Д. Іли-ям
В. Іли-ю В. Ілий
Т. Ілий-ом Т. Іли-ями
М. Іли-і М. Іли-ях
К. Ілий-о К. Іли-і
Зверний увагу:
1. Закінчыня темы той групы назывників – мягка согласна -й, може в записі оставати в темі – в одмінках з нулевом кінцівком або з кінцівком на -о (в лемківскым языку неє йотуваного ё), або переходити до кінцівок, котры зміняют ся в йотуваны -я, -ю. Хоц в лемківскым языку неє йотуваного і – ї, в записі перед кінцівками -і в темі не додає ся й.
2. Імено Ілия одмінят ся згідно з одміном ожывленых мужского рода – в видячым множыны має кінцівку рождаючого.
Zauważ:
1. Zakończenie tematu tej grupy rzeczowników – miękka spółgłoska -й, może w formie graficznej pozostawać w temacie – w przypadkach z końcówką zerową lub z końcówką na -o (w języku łemkowskim nie ma jotowanego o, czyli ё), lub przechodzić do końcówek, które zmieniają się w jotowane -я, -ю. Chociaż w języku łemkowskim nie ma jotowanego і – ї, w formie graficznej przed końcówkami -i nie dodaje się w temacie й.
2. Imię Ілия odmienia się zgodnie z odmianą rzeczowników ożywionych rodzaju męskiego – w bierniku liczby mnogiej posiada końcówkę dopełniacza liczby mnogiej.
Анна Тацин
Тасьма
– Кiвко раз мам ти бесiдувати, дай уж покiй тым спiванкам. Фурт лем Кому коса добрi косит або Повідала мама. Мiй ґаздо, та муха лiпше бынчыт, як ты співаш.
Параска уж не може стерпiти дурных, як то сама повiдат, навыкiв мужа. Але є хвиля, коли перестає нарiкати. То є товды, коли Гриц єй не видит, коли остає в хыжи сама і барз ся ій цне за ґаздом.
Адже Ференц любит пасти уцi на Шырокiй Земли. Все бере свою мериндю з кобасом i до попитя гарбату. Хлоп барз вражливий. Любит ся задумати над водом, при шумi листя березы i липы. Цiлыма днями може там сiдити, прото же далеко од бабы? Ой, Ференц то не з тых, вiн шанує жену i дбат о ню, хоц признає ся, же його голубка лiн. Все єй болят ногы, коли такiй фалат дорогы треба перейти i то iщы з уцями. Бесiдує, же лiпше буде, як ся лишыт дома i горнец галушок наробит на вечерю. Може i має рацию, по такым тяжкым дни, то все є добрi ся наiсти. Але жебы то хоц спокiйнi дали зiсти, а ту зараз стара го понаглят, бо гостi мают прити i ґратя зо стола треба спрятати. А до рук пiдсуват мужови мiтлу, жебы пiдлогу позамiтал, видiл дахто такє чудо!
Ого, в дверях уж стоят нонашко Ілия i уйчына Ксандра. Люде барз вчены. Обоє роблят в адмiнiстрациi i як лем зачнут уж оповiдати, што ся там водит, то лем за голову ся зiмати.
Одраз зачынат ся бесіда.
– Я Оленi все повтарям – гварит Ференц, – та хоц ты буд iнча, iд свойом стежком, бо свiт є брыд.
Але хто видiл, жебы дiвка старого ґазду слухала. Все повiдат, же i так втече за велику млаку, а Ференц ій на тото, же добрi в Гамерицi як iде робота... Ой гнiват ся, гнiват прото дiвка на няня, але ци вiн дашто злi повiл? Та мало в книжках ци в газетах чытат ся, же тяжко на чужынi, з далека од Лемковины i родины. Гей, та все лiпше при ватрi на зеленiй полянi з близкыма дружбами i старостами веселити ся при нашых крас спiванках.
– Ой, як я хтiл бы-м ся награти на тасьму – бесiдує Ференц, хоц зна, же жена му не даст. Скорше достане лозином по хырбеті i Параска выжене го до кучы з його гармонiйом i фертик!
Задачы:
I. Выпиш з тексту вшыткы назывникы І одміны, погрупуй іх в окремны групы, одмін 5 з них, з трьох одмінных груп.
II. Навчый ся чытати текст.
III. Створ свій текст (5–6 речынь), де буде як найбільше назывників І одміны.
Zadania:
I. Wypisz z tekstu wszystkie rzeczowniki I deklinacji, zaklasyfikuj do jednej z trzech grup, odmień 5 z nich, przynależnych do trzech odrębnych grup.
II. Naucz się czytać tekst.
III. Ułóż swój tekst (5–6 zdań), w którym wystąpi jak najwięcej rzeczowników I deklinacji.
Oдповіди до задач до лекций 7 і 8:
Odpowiedzi do zadań z lekcji 7 i 8:
Лекция 7
I. сідити, курити, прити, взяти, лайкнути
II. сідит дідо на порозі/ курит собі файку/ іде біда, бере діда/ ани раз не лайчыт
Задача:
Был крас квітньовий вечер. Ваньо і Улька стояли за садом, слухали як потік тюк по каменях і черчал якісу свою бесіду. Думали про скоры вакациі – хотіли разом поіхати над море. Час ся влюк, коли были без себе, а тепер так скоро втікал, же ани ся обізрили, а уж єденадцета. Треба было іти домів. Смотрили ся іщы, як місяц ясно світил, позерали си в очы. – Цло ся мі за Тобом, Ваню, през цілий ден – рекла Улька. Я фурт єм про Тебе думал і здавало ся мі, же была єс при мі, навет як была єс далеко – усміхнул ся Ваньо і поцілувал Ульку на пращаня.
Лекция 8
I. оповім, буду ждала, напиште, буде мешкала, оженит ся, буде, запросят, будут хотіти, бракне
Задача:
буду скакал, скочу, буду копал, буду пюк/ впечу
єд. ч. мн. ч.
я буду скакал мы будеме скакати
ты будеш скакал вы будете скакати
він буде скакал они будут скакати
она буде скакала
оно буде скакало
я скочу мы скочыме
ты скочыш вы скочыте
він скочыт они скочат
она скочыт
оно скочыт
я буду копал мы будеме копати
ты будеш копал вы будете копати
він буде копал они будут копати
она буде копала
оно буде копало
а впечу мы впечеме
ты впечеш вы впечете
він впече они впечут
она впече
оно впече
Увага:
Одповіди до задач з лекций 10 і 11 замістиме по лекциі 14.
Uwaga:
Odpowiedzi do zadań z lekcji 10 i 11 zamieścimy po lekcji 14.