Тема: Што будеме гнеска робити?
Temat: Co dziś będziemy robić?
Марта з Демком сідят на лавці в парку і ся застанавляют: што будут гнеска робити?
– Може назбераме кус каштанів – рече Марта.
– Ні, вчера зобрал єм цілий кошык, неє уж іх де діти.
– То може пофотоґрафуєме. Гарде сонце світит.
– Фотоґрафувати будеме заран, бо гнеска не взял єм фотоапарату.
– Йой – або вчера, або заран, а што гнеска? Сідиме гев і сідиме, аж мя кортит, жебы дашто файне выдумати.
– Я уж єм выдумал. Повчыме ся рахуванок, буде з того і забава, і пожыток.
Marta z Damianem siedzą na ławce w parku i zastanawiają się: co będą dziś robić?
– Może nazbieramy kasztanów – mówi Marta.
– Nie, wczoraj zebrałem cały koszyk, nie ma z nimi co zrobić.
– To może porobimy zdjęcia. Jest ładne słońce.
– Jutro będziemy robić zdjęcia, bo dzisiaj nie wziąłem aparatu.
– Ojej – albo wczoraj, albo jutro, a co dziś? Siedzimy tu i siedzimy, aż mnie korci, by coś fajnego wymyślić.
– Ja już wymyśliłem. Pouczymy się wyliczanek, będziemy mieć i zabawę, i korzyść.
Тыжден
Понедільок глядат віторок,
Бо cонце уж сідат за гору.
Середа выберат ся спати,
Бо четвер уж хце танцувати.
Пятниця не встигла з роботом,
А ту уж надходит субота
Неділя лем спит в холодочку
Та чом? – подумайте діточкы.
Меланія Римар
Братя
Січен, лютий і марец
за матір зиму мают,
як троє вірных слугів
розказів єй слухают.
Квітен, май, червец
світ пахнячым чынят,
промінцями сонця
яри голову мінят.
Липец, серпен, вересен
приходят з плодами,
літо з осіню вінчают,
танцут полями.
Жолтен, листопад, груден
осени і зимі радят:
погодте вітер і мороз –
най ся на власти не вадят.
Меланія Римар
Задачы – Ćwiczenia:
I. Выпиш з тексту рахуванок назвы вшыткых дни тыжня, вшыткых місяци і пір рока, пак навчый ся іх на памят.
Wypisz z tekstu wyliczanek nazwy wszystkich dni tygodnia, miesięcy i pór roku. Naucz się ich na pamięć.
II. Як называме ден, котрий є тепер, котрий был перед ним і два дни скорше, котрий буде по ним і два дни пізнійше?
Jak nazywamy dzień, który trwa aktualnie, który był przed nim i dwa dni wcześniej, który będzie po nim i dwa dni później?
III. Навчый ся взірцьово чытати вершыкы, а пак навчый ся принаймі єдного на памят.
Naucz się czytać wzorowo wiersze, a później naucz się na pamięć przynajmniej jednego z nich.
Кус ґраматыкы:
Часослово – минулий, теперішній, будучий час
Czasownik – czas przeszły, teraźniejszy, przyszły
I. Якы ґраматычны часы выступуют в діалоґу?
II. Jakie czasy gramatyczne zostały użyte w dialogu?
Основна форма часослів зве ся інфінітивом, од ней творит ся одмінены формы.
Forma podstawowa czasowników to bezokolicznik, od niej tworzy się inne formy.
Часослова выступуют в минулым, теперішнім і будучым часі.
Czasowniki występują w czasie przeszłym, teraźniejszym i przyszłym.
Теперішній час
Czas teraźniejszy
Твориме го через доданя до темы (яку отримуєме по одшмаріню інфінітивной кінцівкы: -ти, -и, -ити, -ыти, -ати, -ы) одповідніх кінцівок для окремных осіб.
І часоодміна – нп.: пити, нести, брати, вязати, бесідувати, тесати, грызти ітп.
єднотне чысло
1. я нес-у бесіду-ю
2. ты нес-еш бесіду-єш
3. він, она, оно нес-е бесіду-є
множне чысло
1. мы нес-еме бесіду-єме
2. вы нес-ете бесіду-єте
3. они нес-ут бесіду-ют
ІІ часоодміна – нп.: лучыти, вчыти, бавити, варити, носити, сідити, видіти ітп.
єднотне чысло
1. я вч-у вар-ю
2. ты вч-ыш вар-иш
3. він, она, оно вч-ыт вар-ит
множне чысло
1. мы вч-ыме вар-име
2. вы вч-ыте вар-ите
3. они вч-ат вар-ят
ІІІ часоодміна – нп.: зрывати, перхати, кохати, дрыляти, черкати, зберати, дуркати ітп.
єднотне чысло
1. я коха-м дрыля-м
2. ты коха-ш дрыля-ш
3. він, она, оно коха-т дрыля-т
множне чысло
1. мы коха-ме дрыля-ме
2. вы коха-те дрыля-те
3. они коха-ют дрыля-ют
Задачы:
I. Выпиш з верша Братя вшыткы часослова в теперішнім часі, припорядкуй іх до часоодміны і одмін іх через особы.
Wypisz z wiersza Братя wszystkie czasowniki użyte w czasie teraźniejszym, określ ich koniugację i odmień je przez osoby.
Підповіди – Podpowiedzi:
днеска (днес)
вчера
передвчера
заран
позарани