Тема: І одміна назывників
Temat: I deklinacja rzeczowników
В лемківскым языку маме 4 одміны назывників. Сут они ефектом ріжниц одміняня назывників през одмінкы. В лемківскым языку маме 7 одмінків, через котры одміняме назывникы в єднотным і множным чыслі.
W języku łemkowskim występują 4 odmiany rzeczowników (deklinacje). Określone zostały na podstawie różnic w odmianie rzeczowników przez przypadki. W języku łemkowskim jest 7 przypadków, przez które odmieniają się rzeczowniki w liczbie pojedynczej i mnogiej.
Назвы одмінків і звіданя:
Nazwy przypadków i ich pytania:
Называючий (хто? што?) Mianownik (kto? co?)
Рождаючий (кого? чого?) Dopełniacz (kogo? czego?)
Даючий (кому? чому?) Celownik (komu? czemu?)
Видячий (кого? што?) Biernik (kogo? co?)
Творячий (кым? чым?) Narzędnik (kim? czym?)
Місцевий (о кым? о чым?) Miejscownik (o kim? o czym?)
Кличучий (о!) Wołacz (o!)
І одміна:
I. назывникы женского рода з основом на тверду согласну, по котрій выступує в называючым одмінку єднотного чысла кінцівка -а, нп.: баба, тета, шафа, комора, коза;
а) специфічном підгрупом в тій групі сут назывникы мужского рода з основом на тверду согласну, по котрій выступує в называючым одмінку єднотного чысла кінцівка -а, нп.: дружба, Лука, ґазда, поета, космонавта;
б) специфічну одміну в даючым і місцевым одмінку має група назывників женского рода з темом закінченом на ж, ш, ч, щ, нп.: хыжа, душа, куча;
II. назывникы женского рода з основом на мягку согласну або на ц, по котрій выступує в называючым одмінку єднотного чысла кінцівка -а (ґрафічні -я), нп.: синиця, стольниця, Крениця, хвиля, мериндя;
III. назывникы женского рода (переважні чужого походжыня), котрых тема кінчыт ся на мягку согласну й, по котрій выступує в называючым одмінку єднотного чысла кінцівка -а (ґрафічні -я), нп.: істория, адміністрация, пария, єпархія, ґеоґрафія, антолоґія;
а) специфічном підгрупом в тій групі сут назывникы мужского рода з основом на мягку согласну й, по котрій выступує в называючым одмінку єднотного чысла кінцівка -а (ґрафічні -я), нп. Ілия.
Deklinacja I:
Do deklinacji I należą 3 grupy rzeczowników:
I. rzeczowniki rodzaju żeńskiego z tematem zakończonym na samogłoskę twardą, po której w mianowniku liczby pojedynczej występuje końcówka -a, np.: баба, тета, шафа, комора, коза;
a) specyficzną podgrupą w tej grupie są rzeczowniki rodzaju męskiego z tematem zakończonym na samogłoskę twardą, po której w mianowniku liczby pojedynczej występuje końcówka -a, np.: дружба, Лука, ґазда, поета, космонавта;
b) osobliwą odmianę mają rzeczowniki rodzaju żeńskiego z tematem zakończonym na ж, ш, ч, щ, np.: хыжа, душа, куча, онуча, Ставиша;
II. rzeczowniki rodzaju żeńskiego z tematem zakończonym na samogłoskę miękką albo ц, po której w mianowniku liczby pojedynczej występuje końcówka -a (graficznie -я), np.: синиця, стольниця, Крениця, хвиля, мериндя;
III. rzeczowniki rodzaju żeńskiego (przeważnie pochodzenia obcego) z tematem zakończonym na samogłoskę miękką й, po której w mianowniku liczby pojedynczej występuje końcówka -a (graficznie -я), np.: істория, адміністрация, пария, єпархія, ґеоґрафія, антолоґія;
a) specyficzną podgrupą w tej grupie są rzeczowniki rodzaju męskiego z tematem zakończonym na samogłoskę miękką й, po której w mianowniku liczby pojedynczej występuje końcówka -a (graficznie -я), np. Ілия.
Одміна І групы – твердотемова:
єднотне чысло множне чысло
Н. мам-а Н. мам-ы
Р. мам-ы Р. мам
Д. мам-і Д. мам-ам
В. мам-у В. мам-ы
Т. мам-ом Т. мам-ами
М. мам-і М. мам-ах
К. мам-о К. мам-ы
Н. мух-а Н. мух-ы
Р. мух-ы Р. мух
Д. мус-і Д. мух-ам
В. мух-у В. мух-ы
Т. мух-ом Т. мух-ами
М. мус-і М. мух-ах
К. мух-о К. мух-ы
єднотне чысло множне чысло
Н. дружб-а Н. дружб-ове
Р. дружб-ы Р. дружб-ів
Д. дружб-і Д. дружб-ам
В. дружб-у В. дружб-ів
Т. дружб-ом Т. дружб-ами
М. дружб-і М. дружб-ах
К. дружб-о К. дружб-ы
єднотне чысло множне чысло
Н. хыж-а Н. хыж-ы
Р. хыж-ы Р. хыж
Д. хыж-и Д. хыж-ам
В. хыж-у В. хыж-ы
Т. хыж-ом Т. хыж-ами
М. хыж-и М. хыж-ах
К. хыж-о К. хыж-ы