Тема: Чыі то сліды? Присвійны придавникы
Temat: Czyje to ślady? Przymiotniki dzierżawcze
Єфрозка з Семаном выбрали ся до ліса, жебы почути, як природа будит ся на яр до жытя. Єфрозчын пес Гавко барз хтіл з нима іти, але Семанове рішыня было тверде – Гавко мусит остати, жебы не страшыти звірины.
Іщы не дішли до ліса, а уж могли присмотрити ся мурянчыному трудови в будуваню ци направляню по зимі величезного мурянчыска. З далека уж чули ріжны птасячы голосы – зозуляче куканя, соловіяче щебетаня, жолняче дурканя, астрябяче кывиліня. Цілий ліс замінил ся в оперу. Єфрозка і Семан гідні знали о лісі, його жытелях, але і о лісовых рослинах. Знали, же мож спокійні зрывати і істи кваскову заячу капусту, але заваруй Боже зісти волчу ягоду. Хтіли іщы найти даякы звірячы сліды. Знали, же на яр легко найти єленячы рогы, а заячы бобкы сут під каждым праві кряком, лисячой ямы треба дост долго глядати, а серняче стадо легко выполошыти зо смерековой гущавины.
Обоє добрі знали ліс. В дитинячых часах часто бавили ся в ним. Будували на потоці тамы з каменів і дерева, а в лісі шаласы з голузя, листя і вшыткого што было під руком.
На спомин тамтых часів обоє ся усміхнули.
- Памяташ Семане, же колиси мали сме навет в такым шаласі стару баранячу скору, котру дал нам дідо, жебы нам од землі не дуло.
- Певно, же мамятам, задумали сме товды дпати в тым шаласі.
- Гей, але уйко Филип нас настрашил, же виділ недалеко волчы сліды.
Нараз обоіх іх зімал великій страх:
– Смотр, Єфрозк, то хывбаль направду волчы сліды, цілком іщы свіжы – прорюк встрашений Семан.
– Є. І мі ся так здає – тихо прошептала Єфрозка.
Не здоляли нич більше речы, а ту великє буре волчыско выскочыло просто на них зо смеречыны, скочыло Єфрозці на груди і зачало єй лизати по твари.
– Гавко, Гавко, але з тебе псячий бетяр – прібувала гнівати ся Єфрозка.
Але обоє з Семаном зараз зачали ся сміяти.
– Добрі Гавко, же сме твоіх слідів не взяли за медведячы, бо бы сме зо страху вмерли.
Tворіня присвійных придавників
Tworzenie przymiotników dzierżawczych
Присвійны придавникы выражают приналежніст дачого/ дакого (предмету, особы, звіряте, приметы, части тіла, ідеі ітд.) до особы або звіряте.
Przymiotniki dzierżawcze wyrażają przynależność kogoś/ czegoś (przedmiotu, osoby, zwierzęcia, cechy, części ciała, idei itd.) do osoby lub zwierzęcia.
1. Коли тым, до кого приналежыт дашто/ дахто єст мужчына, до темы слова, якым ся го окрислят, додаєме кінцівкы -ів (коли приналежна річ/ особа єст мужского рода), -ова (коли приналежна річ/ особа єст женского рода), -ове (коли приналежна річ/ особа єст середнього рода), -овы (коли приналежыт більше як єдна річ/ осoба), нп.:
W przypadku, gdy tym, do kogo należy coś/ ktoś jest mężczyzna, do tematu wyrazu, który go określa, dodajemy końcówkę -ів (jeśli rzecz/ osoba, która przynależy, jest rodzaju męskiego), -ова (jeśli rzecz/ osoba, która przynależy, jest rodzaju żeńskiego), -ове (jeśli rzecz/ osoba, która przynależy, jest rodzaju nijakiego), -овы (jeśli rzeczy/ osoby, które przynależą, występują w liczbie mnogiej), np.:
няньо сусід
нян-ів калап сусід-ів пес
нянь-ова рука сусід-ова дівка
нянь-ове думаня сусід-ове поле
нянь-овы братя сусід-овы калькуляциі
2. Коли тым, до кого приналежыт дашто/ дахто єст жена, до темы слова, якым ся єй окрислят додаєме кінцівкы -ин (-ын/ -ін) (коли приналежна річ/ особа єст мужского рода), -ина (-іна/ -ына) (коли приналежна річ/ особа єст женского рода), -ине (-іне/ -ыне) (коли приналежна річ/ особа єст середнього рода), -ины (-іны/ -ыны) (коли приналежыт більше як єдна річ/ осoба), нп.:
W przypadku, gdy tym, do kogo należy coś/ ktoś jest kobieta, do tematu wyrazu, który go określa, dodajemy końcówki -ин (-ын/ -ін) (jeśli rzecz/ osoba, która przynależy, jest rodzaju męskiego), -ина (-іна/ -ына) (jeśli rzecz/ osoba, która przynależy, jest rodzaju żeńskiego), -ине (-іне/ -ыне) (jeśli rzecz/ osoba, która przynależy, jest rodzaju nijakiego), -ины (-іны/ -ыны) (jeśli rzeczy/ osoby, które przynależą, występują w liczbie mnogiej), np.:
тета Ганця дівка
тет-ин сын Ганц-ін пес дівч-ын фраір
тет-ина запаска Ганц-іна басамунка дівч-ына запаска
тет-ине страпліня Ганц-іне весіля дівч-ыне щестя
тет-ины куры Ганц-іны справы дівч-ыны грошы
Увага:
В назывниках женского рода з темом закінченом на -ц і на -ия, -ія кінцівкы утвореного од них присвійного придавника сут: -ін (-іна, -іне, -іны), нп.: Штефця – Штефцін, Марія – Маріін, Луция – Луциін.
В назывниках женского рода з темом закінченом на -к, -ґ, -г, -х кінцівкы утвореного од них присвійного придавника сут: -ын (-ына, -ыне, -ыны), а -к, -ґ, -г, -х переходят в -ч, -ж, -ш, нп.: Настка – Настчын, небога – небожын, ламаґа – ламажын, сваха – свашын.
Uwaga:
W rzeczownikach rodzaju żeńskiego z zakończonym na -ц і на -ия, -ія końcówki utworzonego od nich przymiotnika dzierżawczego mają formę:-ін (-іна, -іне, -іны), np.: Штефця – Штефцін, Марія – Маріін, Луция – Луциін.
W rzeczownikach rodzaju żeńskiego z tematem zakończonym na -к, -ґ, -г, -х końcówki utworzonego od nich przymiotnika dzierżawczego mają formę: -ын (-ына, -ыне, -ыны), а -к, -ґ, -г, -х przechodzi w -ч, -ж, -ш, np.: Настка – Настчын, небога – небожын, ламаґа – ламажын, сваха – свашын.
3. Коли тым, до кого приналежыт дашто/ дахто єст звіря/ птах, до темы слова, якым ся го окрислят, додаєме кінцівкы -ий (коли приналежна річ/ примета єст мужского рода), -а (коли приналежна річ/ особа єст женского рода), -е (коли приналежна річ/ особа єст середнього рода), -ы (коли приналежыт більше як єденa річ/ осiбa). Найчастійше медже тему і кінцівку входит посередня частка (інтерфіх) -ач- (-яч-).
W przypadku, gdy tym, do kogo należy coś/ ktoś jest zwierzę/ ptak, do tematu wyrazu, który go określa, dodajemy końcówki -ий (jeśli rzecz/ cecha, która przynależy, jest rodzaju męskiego), -а (jeśli rzecz/ cecha, która przynależy, jest rodzaju żeńskiego), -е (jeśli rzecz/ cecha, która przynależy, jest rodzaju nijakiego), -ы (jeśli rzeczy/ cechy, które przynależą, występują w liczbie mnogiej). Zazwyczaj jeszcze między tematem i końcówką występuje element pośredni (interfiks) -ач- (-яч-).
.
корова дик паця кура
коров-яч-ий хвіст дич-ий хырбет пац-яч-ий хвіст кур-яч-ий бант
коров-яч-а паша дич-а млака пац-яч-а куча кур-яч-а сліпота
коров-яч-е молоко дич-е рыло пац-яч-е мясо кур-яч-е яйце
коров-яч-ы хвороты дич-ы ратиці пац-яч-ы жарты кур-яч-ы стегна
Увага:
При тій одміні тіж заходит выміна -к, -г, -ґ, -х на -ч, -ж, -ш.
Uwaga:
Przy tej odmianie także następuje wymiana -к, -г, -ґ, -х na -ч, -ж, -ш.
Задачы:
I. Выпиш з тексту горі вшыткы присвійны придавникы. Погрупуй іх згідно з тым, якого рода сут „властителе” (мужчыны, жены, звірята).
II. Створ присвійны придавникы для пар назывників:
Ігор, калап
баба, внучка
рыба, луска
уйко, поле
ворона, гніздо
Мелька, пацюркы
Zadania:
I. Wypisz z tekstu zamieszczonego powyżej wszystkie przymiotniki dzierżawcze. Pogrupuj je zgodnie z zasadą przynależności „właścicieli” do grup rodzajowych (mężczyźni, kobiety, zwierzęta).
II. Utwórz przymiotniki dzierżawcze dla poniższych par rzeczowników:
Ігор, калап
баба, внучка
рыба, луска
уйко, поле
ворона, гніздо
Мелька, пацюркы