Тема: ІІІ одміна назывників
Temat: ІІІ deklinacja rzeczowników
Волча заплата
Раз на волка пришла біда
Бо ся кістьов вдавил
І уж здыхал, а на поміч
Нихто ся не зявил
Аж в кінци виділ журавля
Птаха великого,
І на міґы стал просити
Ратунку од нього.
Птах-журавель вложыл шыю
В горло драпежника
І без труду кіст вытягнул
З внутрі мученика.
І од волка за роботу
Просил нагороду,
Бо му жытя уратувал
Як никому з роду.
„Што ты хочеш? Нагороду?
А то не дост того,
Же-с вытягнул жыву морду
З зубів пыска мого?
Дякуй Богу, же єс жывий –
Тримай ся з далека
Бо од мене тобі грозит
Волча небезпека”.
Миколай Буряк
До ІІІ одмiиы назывників в лемківскым языку належат назывникы женского рода з темом закінченом на согласну і з нулевом кінцівком в называючым одмінку єднотного чысла, нп.: сін, кіст, голуз, кров, част, сіль, відоміст, поміч, ніч, церков ітп.
Do deklinacji III w języku łemkowskim należą rzeczowniki rodzaju żeńskiego o temacie zakończonym na spółgłoskę i z zerową końcówką w mianowniku liczby pojedynczej, np.: сін, кіст, голуз, кров, част, сіль, відоміст, поміч, ніч, церков itp.
єднотне чысло множне чысло
Н. кіст Н. кост-и
Р. кост-и Р. кост-и
Д. кост-и Д. кіст-ям
В. кіст В. кост-и
Т. кіст-ю/ -ом Т. кіст-ями/ кіст-ми
М. кост-и М. кост-ях
К. кіст К. кост-и
Н. кров Н. кырв-и
Р. кырв-и Р. кырв-и
Д. кырв-и Д. кырв-ям
В. кров В. кырв-и
Т. кырв-ю/ кырвь-ом Т. кырв-ями
М. кырв-и М. кырв-ях
К. кров/ кырв-е К. кырв-и
Н. ніч Н. ноч-ы
Р. ноч-ы Р. ноч-и
Д. ноч-и Д. ноч-ам
В. ніч В. ноч-ы
Т. ніч-ю/ ноч-ом Т. ноч-ами
М. ноч-и М. ноч-ах
К. ніч К. ноч-ы
Н. церков Н. церкв-и
Р. церкв-и Р. церкв-и/ церк-ов
Д. церкв-и Д. церкв-ам/ церкв-ям
В. церков В. церкв-и
Т. церкв-ю/ церкв-ом Т. церкв-ам/ церкв-ям
М. церкв-и М. церкв-ах/ церкв-ях
К. церков К. церкв-и
Н. мат-и/ мат-ір Н. мат-ер-и
Р. мат-ер-и/ мат-ер-е Р. мат-ер-и
Д. мат-и Д. мат-ер-ям/ мат-ір-ям
В. мат-и В. мат-ер-и
Т. мат-ір-ю/ мат-ір-йом Т. мат-ер-ями/ мат-ір-ями
М. мат-ер-и М. мат-ер-ях/ мат-ір-ях
К. мат-и/ мат-ір-йо К. мат-ер-и
Коментарі:
1. Назывник мати/ матір має нереґулярну одміну. Має він дві синонімічны формы называючого одмінка єднотного чысла і в інчых одмінках тоты формы зо собом спілеґзистуют.
2. Назывникы кров, бров во вшыткых одмінках окрем называючого, видячого і єдной версиі кличучого єднотного чысла зміняют корін на кырв-, бырв-.
3. В денекотрых словах приналежных до ІІІ одміны в основах заходит выміна гласных і – о, нп.: ніч – ночы, сіль – соли, кіст – кости.
4. В назывниках, котрых тема кінчыт ся на -ч (нп. ніч, річ), проти правилам ІІІ одміны, же в кінцівках выступує лем середнє -и, в рождаючым одмінку єднотного чысла і в называючым, видячым і кличучым множного выступує в кінцівці -ы.
5. В декотрых реґіональных вариянтах стрічат ся в рождаючым одмінку єднотного чысла кінцівку -ов (што видиме нп. в верши горі, котрого автором є Миколай Буряк родом зо Смеречного). Тота кінцівка выступує в місце -ом тіж в назывниках І одміны і в придавниках женского рода, нп. зеленов луков, добров женов.
Komentarze:
1. Rzeczownik мати/ матір ma odmianę nieregularną. Występują w niej dwie formy synonimiczne mianownika liczby pojedynczej i w innych przypadkach te formy ze sobą współegzystują.
2. Rzeczowniki кров, бров we wszystkich przypadkach, oprócz mianownika, biernika i jednej wersji wołacza liczby pojedynczej zmieniają rdzeń na кырв-, бырв-.
3. W niektórych słowach należących do III deklinacji zachodzi w tematach wymiana spółgłosek і – о, нп.: ніч – ночы, сіль – соли, кіст – кости.
4. W rzeczownikach, których temat kończy się na -ч (np. ніч, річ), wbrew regułom III deklinacji, że w końcówkach występuje tylko średnie -и, w dopełniaczu liczby pojedynczej oraz w mianowniku, bierniku i wołaczu liczby mnogiej, występuje w końcówkach -ы.
5. W niektórych wariantach regionalnych spotyka się w dopełniaczu liczby pojedynczej końcówkę -ов (co widzimy np. w wierszu zamieszczonym powyżej, którego autorem jest Mykołąj Buriak ze Smerecznego). Ta końcówka występuje zamiast -ом także w rzeczownikach I deklinacji i w przymiotnikach rodzaju żeńskiego, np. зеленов луков, добров женов.
Задачы:
I. Навчый ся верша Волча заплата на памят.
II. Выпиш вшыткы кінцівкы для окремных одмінків, якы выступуют в ІІІ одміні.
III. Найд 5, інчых як поданы горі, назывників ІІІ одміны і одмін іх.
Zadania:
I. Naucz się wiersza Волча заплата na pamięć.
II. Wypisz wszystkie końcówki dla poszczególnych przypadków rzeczowników III deklinacji.
III. Wypisz 5, innych niż podane w lekcji, rzeczowników deklinacji III i odmień je.